Читати книгу - "Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі"

Необхідність захищатися пішими проти кінних супротивників змусила їх звернутися до військового устрою древніх і до зброї, яка захищала б їх від скаженого натиску кінноти.

Та ж необхідність змусила їх знову повернутися до давнього бойового строю, поза яким, як правильно говорять деякі письменники, піхота абсолютно безсила. З цієї ж причини вони озброїлися списами, тобто зброєю, яка найкраще підходить не тільки для того, щоб витримати напад кінноти, але і для того, щоб її перемогти. Сила цієї зброї і цього ладу сповнила німців такою відвагою, що загін в 15 000 або 20 000 німецької піхоти не побоїться напасти на будь-яку кінноту, і за останні 25 років ми бачили цьому чимало прикладів. Приклад їх сили, заснованої на цій зброї і на цьому строї, був настільки переконливим, що після походу короля Карла в Італію всі народи стали їх наслідувати, в тому числі й іспанці; звідси і пішла гучна військова слава про іспанські війська.

КОЗІМО. Яку зброю ставите ви вище — сучасну німецьку або давньоримську?

ФАБРІЦІО. Безсумнівно, римську. Я поясню вам зараз недоліки тієї та іншої. Зброя німецьких піхотинців дозволяє їм зупинити і перемогти кінноту; вона не обтяжує їх і цим полегшує рух в поході і побудову бойового порядку. Зате, з іншого боку, відсутність оборонної зброї робить піхоту беззахисною проти ударів, що наносяться як здалеку, так і в рукопашній сутичці. Піхота ця безсила при облозі міст і у всякій битві, де противник чинить подібний опір. Крім того, римляни уміли зупиняти і перемагати кінноту не гірше сучасних німців. Захисна зброя робила їх непроникними для ударів здалеку і зблизька. Завдяки щитам вони були сильнішими у нападі, і самі могли краще його вистоювати. Зрештою, в сутичці вони могли краще діяти мечем, ніж німці списом; до того ж, якщо у німців і є мечі, вони без щита в такому бою марні.

Римляни могли з упевненістю йти на приступ міських стін, тому що солдати були прикриті латами і могли захищатися щитами. Тому єдиною незручністю їх озброєння була тяжкість щита, через яку важко було його нести, але ця перешкода усувалася загартованістю воїнів, привчених легко переносити втому. Ви самі знаєте, що люди, які звикли до чого-небудь, від цього вже не страждають. Зауважте, що піхотні частини можуть зустрітися як з ворожими піхотинцями, так і з кіннотою. Вони будуть цілком безуспішними, якщо не зможуть витримати нападу кінноти або, відкинувши її, злякаються піхоти, яка виявиться краще озброєною або краще вишикуваною, ніж вони самі.

Порівняйте тепер німецьку піхоту з римською, і ви побачите, що німці, як ми вже говорили, здатні розбити кінноту, але їхнє становище явно невигідне в бою з піхотою, вишикуваною так само, як вони, але озброєної за римським зразком. Вам стане тоді ясною перевага тієї й іншої, і ви побачите, що римляни можуть перемагати однаково піхоту і кінноту, а німці — одну тільки кінноту.

КОЗІМО. Я б дуже просив вас для більшої ясності навести який-небудь конкретний приклад.

ФАБРІЦІО. Ви знайдете в нашій історії безліч місць, з яких побачите, що римська піхота розсіювала незліченну кінноту, але не знайдете жодного, де говорилося б про поразку римської піхоти внаслідок її слабкого озброєння або його переваги у ворога. Адже, якби озброєння було поганим, обов’язково сталося б одне з двох: або римляни зустріли б народ, озброєний краще, ніж вони самі, і завоювання їх припинилися б, або вони перейняли б чужу зброю і відмовилися б від своєї. Оскільки ні того ні іншого не сталося, легко припустити, що спосіб озброєння військ в Римі був кращим, ніж деінде.

Те саме аж ніяк не можна сказати про німецьку піхоту, яка кожного разу зазнавала невдачі при зіткненні з піхотою, вишикуваної так само і рівної їй за стійкістю. Коли герцогу Міланському Філіппо Марії Вісконті довелося мати справу з 18 000 швейцарців, він послав проти них свого полководця графа Карманьйоли. Той виступив з 6000 кінноти і невеликим загоном піхоти і при зустрічі був відбитий, причому з великими втратами. Карманьйола, як чоловік досвідчений, одразу зрозумів таємницю сили ворожої зброї, її переваги над кіннотою і слабкості останньої перед подібним шикуванням піхоти. Він зібрав свої війська, знову виступив проти швейцарців, велів вершникам спішитися при бойовому зіткненні з ворогом і в битві перебив їх усіх, так що вціліло лише 3000, які, побачивши, що допомоги чекати нізвідки, покидали зброю і здалися.

КОЗІМО. У чому ж причина цієї поразки?

ФАБРІЦІО. Я вам щойно пояснив її, але зараз повторю, так як вона залишилася для вас неясною. Я вже говорив, що німецька піхота, якій майже нічим оборонятися, озброєна для нападу піками і мечами. З цією зброєю вона йде на ворога в своєму звичайному строю. Якщо у противника є гарна захисна зброя, яка була у спішених вершників Карманьйоли, він з мечем вривається у ворожі ряди, і вся справа тільки в тому, щоб підійти до швейцарця впритул. Якщо це вдасться, успіх в бою забезпечений, тому що сама довжина піки не дозволяє німцеві діяти нею проти ворога, який схопився з ним врукопашну; доводиться братися за меча, який, в свою чергу, безуспішний, тому що німець нічим не прикритий, а його противник увесь закутий в броню.

Таким чином, коли порівнюєш вигоди і невигоди того чи іншого порядку, стає зрозумілим, що солдат, який не має захисного озброєння, приречений, тому що противнику, закутому в лати, неважко відбити перший натиск і відкинути піки солдатів передньої шеренги. Адже війська весь час наближаються одне до одного (ви зрозумієте це краще, коли я поясню вам бойову побудову), і в цьому русі вони неминуче підходять настільки близько, що схоплюються груди в груди. Якщо хто-небудь, навіть убитий або перекинутий ударом списа, в строю залишається ще стільки народу, що цього цілком достатньо для перемоги. Ось вам пояснення різанини, яку Карманьйола влаштував швейцарцям з незначними втратами для себе.

КОЗІМО. Все це так, але ж солдати Карманьйоли були жандарми, які хоч і боролися пішими, але були суцільно закуті в залізо і тому здобули перемогу; звідси начебто випливає, що можна домогтися такого ж успіху, якщо відповідно озброїти піхоту.

ФАБРІЦІО. Ви б про це не думали, якби згадали все, що я вам говорив про римське озброєння; піхотинець, у якого на голові — залізний шолом, на грудях —