Читати книгу - "Цивілізація статусу"

обов'язку того ж вечора. Він насамперед перевірив, яка наразі погода. Температура повітря перевищувала тридцять градусів. Але, знайомий із примхами місцевого клімату, Баррент спакував чималу сумку теплого одягу і вийшов із дому.

Магазин снів розташовувався в елітній частині міста на вулиці Смерті. Баррент зайшов досередини і опинився у невеликій, розкішно облаштованій приймальні. Прилизаний молодик за полірованим столом нагородив його штучною посмішкою.

— Чим можу вам бути корисним? — запитав юнак, — мене звуть Номіс Аркдраген, помічник менеджера, відповідальний за сновидіння.

— Я хотів би дещо знати про те, як це відбувається, — сказав Баррент, — як людина отримує сни, які саме сни, все таке інше.

— Звичайно, — відізвався Аркдраген, — ми вам все пояснимо, Громадянине...

— Баррент.

Аркдраген кивнув і перевірив ім'я за списком, який лежав перед ним. Він поглянув на Баррента і пояснив:

— Наші сни продукуються завдяки дії наркотиків на мозок і центральну нервову систему. Є багато препаратів, які дають бажаний ефект. Серед найбільш корисних: героїн, морфін, опій, кока, конопля і пейот. Все це продукти із Землі. З тих, які виробляються на Омезі: чорний повзун, нейс, манісі, тринаркотин, джедал і різні продукти групи кармоїдів. Всі вони сприяють виникненню снів.

— Я так зрозумів, що ви продаєте наркотики.

— Зовсім ні! — не погодився Аркдраген, — нічого такого вульгарного і грубого. У стародавні часи на Землі люди вводили собі наркотики. У результаті їхні видіння були випадковими за своєю природою. Ніхто ніколи не знав, що саме і коли йому примариться. Не було відомо, чи привидиться гарний сон, чи якесь жахіття, щось сумне чи радісне. Ця невпевненість усувається завдяки сучасному Магазину мрій. На сьогодні наші препарати ретельно вимірюються, змішуються і дозуються для кожної людини індивідуально. Існує абсолютна точність замовлених снів, починаючи від спокою нірвани чорного повзуна до різнокольорових галюцинацій пейота і тринаркотину і до сексуальних фантазій нейса і морфіна, і нарешті, до снів, спричинених кармоїдною групою, які відроджують пам'ять.

— Мене цікавлять саме сни, які відроджують пам'ять, — сказав Баррент.

Аркдраген нахмурився.

— Я б не рекомендував це для першого разу.

— Чому так?

— Сни про Землю є тривожнішими за будь-які витвори уяви. Зазвичай доцільно для початку вибудувати толерантність до них. Я би порадив приємну сексуальну фантазію для першого разу. У нас на цьому тижні спеціальний розпродаж сексуальних фантазій.

Баррент похитав головою.

— У таких речах я надаю перевагу реальним відчуттям.

— Я б із вами посперечався, — із ледь помітною посмішкою зауважив помічник менеджера, — ви не повірите, якщо людина звикає до шалених переживань сексуальних фантазій, справжні відчуття не витримують жодного порівняння з ними.

— Мене це не цікавить, — відмовився Баррент, — я хочу сон про Землю.

— Але ви не маєте толерантності! — наголосив Аркдраген, — ви навіть не маєте залежності.

— А вона потрібна?

— Вона дуже важлива, — пояснив йому Аркдра-ген, — а інколи буває й необхідною. Усі наші препарати формують звикання, як того вимагає закон. Розумієте, щоб дійсно цінувати наркотик, ви повинні виробити в себе потребу в ньому. Це надзвичайно посилює задоволення, не кажучи вже про підвищення толерантності. Тому я пропоную вам почати з сексуальних фантазій.

— Я хочу сон про Землю, — вперся Баррент.

— Та гаразд, — неохоче погодився Аркдраген, — але ми не несемо відповідальності за будь-які травми, які в ході цього можуть виникнути.

Він повів Баррента довгим коридором. По обидва боки його були двері, за деякими з них Баррент чув притамовані стогони й задоволені зітхання.

— Випробувачі, — сказав Аркдраген без додаткових пояснень. Він привів Баррента до відчиненої кімнати в кінці коридору. Усередині сидів, читаючи книгу, веселий на вигляд бородатий чоловік у білому халаті.

— Добрий вечір, докторе Вейне, — привітався Аркдраген, — це Громадянин Баррент. Перший візит. Він наполягає на сні про Землю.

Аркдраген обернувся і вийшов.

— Гаразд, — сказав лікар, — я думаю, що ми зможемо з цим впоратися.

Він відклав свою книгу.

— Ляжте ось тут, Громадянине Баррент.

У центрі кімнати стояв довгий пересувний стіл. Над ним висів складний, як на вигляд, апарат. Попід стінами були розташовані скляні шафи, заставлені квадратними посудинами. Вони нагадували Бар-ренту ті, в яких він зберігав свої антидоти.

Він ліг. Доктор Вейн насамперед провів загальний огляд, потім спеціальне визначення навіюваності, гіпнотичного індексу, реакції на одинадцять основних груп препаратів, схильності до судом і епілептичних припадків. Він записав отримані результати в журнал, поміркував над ними, підійшов до лабораторного столу і почав змішувати наркотики.

— Це, мабуть, небезпечно? — поцікавився Бар-рент.

— Та наче воно не повинно вам зашкодити, — заспокоїв його доктор Вейн, — ви, здається, здоровий чоловік. Цілком здоровий, із низьким рівнем навіюваності. Звичайно, через кумулятивні алергічні реакції не можна виключати можливість епілепти-чного нападу. Але гарантовано запобігти таким речам неможливо. Також можуть траплятись травми, які іноді призводять до божевілля або смерті. Дехто, дізнавшись про себе багато цікавого, застрягає у своєму сні і його не вдається звідти вилучити. Я гадаю, це також можна було б віднести до певної форми божевілля, хоча насправді це не так.

Лікар закінчив змішувати препарати і набрав суміш у шприц. У Баррента тим часом виникли серйозні сумніви щодо доцільності цієї авантюри.

— Може, краще відкласти цю спробу, — завагався він, — я не впевнений, що...

— Не переймайтесь, — заспокоїв його лікар, — у нас найкращий Магазин снів на Омезі. Спробуйте розслабитися. Напружені м'язи можуть призвести до судом.

— Я гадаю, пан Аркдраген мав рацію, — сказав Бар-рент, — мабуть не слід обирати сон про Землю під час першого візиту. Він попереджав, що це небезпечно.

— Але зрештою, — промовив лікар, — що це за життя — без ризику? Крім того, найпоширенішими патологіями є ураження головного мозку і розрив судин. А ми маємо досить надійні засоби лікування в подібних випадках.

Він підніс шприц до лівої руки Баррента.

— Постривайте, я передумав, — захотів встати Баррент. Доктор Вейн спритно штрикнув голкою в руку Баррента.

— Ніхто не відмовляється від замовлення в Магазині снів, — пояснив він Барренту, — спробуйте розслабитися...

Баррент розслабився. Він лежав на спині і чув якийсь пронизливий свист у вухах.

Він спробував зосередитись на обличчі лікаря. Але воно раптом змінилось, стало старим, округлим, м'ясистим. Під підборіддям звисали складки жиру. Спітніле доброзичливе обличчя виглядало занепокоєним.

Обличчя належало Куратору п'ятого