Читати книгу - "Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес"

оцінці глибини мотивування, яке прокурор мав навести у своїй відповіді.

39. Суд уже зауважив, що прокурор зазвичай відповідає, хоча й стисло, на клопотання цивільних позивачів про оскарження в порядку касації. На практиці цивільний позивач вказує прокуророві на певні конкретні обставин справи, але той має повне право ухвалити власне рішення після того, як зважить усі надані доводи.

40. Слід, окрім того, зазначити, що, відповідно до статті 506 Кримінально-процесуального кодексу, «позитивне» рішення прокурора адресоване не цивільному позивачеві, а дає підстави самому прокуророві подати скаргу в касаційному порядку. Аналогічно, «негативне» рішення означає, що прокурор сам відмовляється подавати апеляцію з питань права...

41. І нарешті, стосовно процедури попереднього розгляду та визнання прийнятності касаційних скарг органом при Касаційному суді, Суд зауважує, що він вже раніше визнав, що апеляційний суд не зобов’язаний наводити докладніші мотиви, коли він просто застосовує конкретну правову норму при відхиленні касаційної скарги, що не має судової перспективи, без додаткових подробиць ... Суд вважає, що такий самий принцип може бути застосований і у випадку прокурора при Касаційному суді, якому цивільний позивач запропонував звернутися з касаційною скаргою від власного імені.

42. Отже, рукописний напис, учинений на клопотанні заявника, просто повідомляє про рішення, ухвалене прокурором у межах його дискреційних повноважень. Якщо це розглядати під таким кутом зору та враховувати чинну судову практику, то прокурор зобов’язаний лише дати свою відповідь цивільному позивачеві, а не обґрунтовувати її при цьому. Вимога давати докладніше обґрунтування покладала б на прокурора при Касаційному суді додаткове зобов’язання, що не випливає з природи клопотання цивільного позивача про оскарження виправдувального вироку в порядку касації. Отож Суд вважає, що, зазначивши «брак передбачених законом або інших обґрунтованих підстав для подання апеляції до Касаційного суду», прокурор навів достатні мотиви свого рішення це клопотання відхилити.

Зважаючи на викладене вище, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції не було.

5. Обмеження на участь в судовому розгляді

«Берже проти Франції» (Berger v France), 48221/99, 3 грудня 2002 року

35. ... Відповідно до норм кримінального права звернутися до Касаційний суду може будь-як сторона кримінального процесу, яка має інтерес в оскарженні з питань права. Хоча прийнятність скарги, внесеної цивільним позивачем — за винятком семи вичерпно перелічених випадків — справді залежить від наявності апеляції з боку обвинувачення, це обмеження випливає з характеру рішень, що ухвалюють слідчі підрозділи, та ролі, відведеної цивільним позовам у кримінальному процесі. Суд погоджується з урядом в тому, що цивільні позивачі не можуть мати необмеженого права подавати апеляції в Касаційний суд на рішення про закриття справи провадженням...

38. ... Права заявника на звернення до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, в результаті встановлення для неї умов, на яких її апеляція до Касаційного суду може бути визнана припустимою, порушене не було. Беручи до уваги ту роль, яку цивільним позовам призначено відігравати в межах кримінального судочинства, а також комплементарні інтереси цивільного позивача в кримінальному процесі й обвинувачення, Суд не може визнати, що в цій справі було порушення принципу процесуальної рівності сторін. У зв'язку з цим Суд погоджується з урядом у тому, що цивільного позивача не можна вважати супротивником обвинувачення, але при цьому він не обов’язково є і його союзником, бо ж їхні ролі та цілі очевидно відрізняються.

6. Нерозголошення доводів

«Шесне проти Франції» (Chesnay v France), 56588/00,12 жовтня 2004 року.

20. Заявник скаржився на те, що ані він сам, ані його адвокат в державній раді не дістали доповіді судді-доповідача до початку засідання, тоді як документ надали в розпорядження прокурора.

21. Суд нагадує, що питання про надання в розпорядження підсудного доповіді судді-доповідача порушує проблему, з огляду статті 6, лише в разі, коли цю доповідь надають прокуророві до початку слухань... Що якраз і було в цій справі.

22. Суд також нагадує, що доповідь складається з двох частин: в першій вміщено виклад фактів, опис судової процедури та засобів касаційного оскарження, в другій вміщено правовий аналіз справи та висновок щодо обґрунтованості касаційної скарги. На думку Суду, якщо друга частина доповіді, яка призначена для судової постанови, може (на кшталт проекту судового рішення) залишатись конфіденційною як для сторін у справі, так і для прокурора, то перший том, на який не поширюється таємниця судового рішення, що має бути ухвалене, в разі, коли є така нагода, має бути наданий за однакових умов в розпорядження і сторонам, і прокурору.

23. Відповідно, було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

7. Надмірна затримка

«Томазі проти Франції» (Tomasi v France), 12850/87, 27 серпня 1992 року.

125. ... Ознайомлення з текстом рішень, ухвалених у цій справі ... свідчить, що вона не була особливо складною. Крім того, сам заявник лише трохи затримав провадження в ній, оскарживши постанову про закриття справи через брак підстав для притягнення до відповідальності в обвинувальний палаті Бордо та наполягаючи, щоб ця палата постановила рішення щодо проведення подальшого розслідування... Відповідальність за встановлену затримку лежить в основному на органах суду. Зокрема, перш ніж прокурор Бастії звернувся до Касаційного суду з поданням про призначення компетентного слідчого органу, пройшло аж півтора року ... Слідчий суддя з Бордо заслухав пана Томазі тільки один раз і, як видається, не проводив ніяких слідчих дій в період між березнем і вереснем 1985 року, а потім в період з січня 1986 по січень 1987 року. Отже, було порушення пункту 1 статті 6.