Читати книгу - "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"

хто не спав тої пори, лише жменька помітила незвичайно яскравий спалах світла над вершиною пагорба і зауважила, як у небо здійнявся дивний стовп повітря, зірвавши з дерев листя і потолочивши зелень у садах. Усі зійшлися на тому, що настільки потужна блискавка мала неодмінно ударити саме тут, хоча пізніше слідів цього так і не знайшли. Якийсь юнак зі студентського братства «Тау Омега» розповідав, начебто безпосередньо перед спалахом блискавки бачив у повітрі величезну хмару диму чудернацької форми, однак більше ніхто не підтвердив його спостереження. Усе ж присутні погодилися з тим, що перед запізнілим гуркотом грому відчули потужний порив західного вітру і нестерпний сморід; самовидці так само одностайно підтвердили і повідомлення про швидкоплинний запах паленого після удару грому.

Усі ці свідчення жваво обговорювали через їх можливу причетність до смерті Роберта Блейка. Студенти з гуртожитку «Псі Дельта», горішні задні вікна якого дивляться просто на Блейкову студію, вранці дев’ятого числа помітили у західному вікні нечіткі обриси блідого обличчя з дивним виразом. Побачивши увечері те саме обличчя, студенти занепокоїлись і стали чекати, коли у вікнах помешкання з’явиться світло. Пізніше вони подзвонили у двері темного дому, а згодом викликали полісмена, який і виламав двері.

Закоцюблий господар сидів за столом біля вікна, і коли візитери побачили осклілі вирячені очі та сліди невимовного судомного жаху, закарбованого у спотворених рисах, вони, відчуваючи несвідомий страх, кинулися геть з приміщення. Невдовзі після цього судовий експерт оглянув тіло і, попри те, що вікно було неушкоджене, констатував смерть від ураження електричним струмом або від нервового шоку, спричиненого електричним розрядом. Він цілком проігнорував вираз невимовного жаху на обличчі небіжчика, не вважаючи це чимось надзвичайним для неврівноваженої людини з такою химерною уявою. Він дійшов такого висновку після вивчення знайдених у помешканні книжок, картин, рукописів і ознайомившись із зробленими непевною рукою записами у щоденнику на столі. Блейк до останнього продовжував записувати свої божевільні думки, в його судомно стиснутому кулаку правої руки так і залишився олівець зі зламаним грифелем.

Після того, як повсюди у місті згасло світло, записи стали геть нерозбірливими, їх вдалося лише частково прочитати. На їх підставі деякі учасники розслідування зробили висновки, що суттєво відрізнялися від матеріалістичного офіційного вердикту, однак навряд чи консерватори візьмуть на віру подібні припущення. Цим пустопорожнім теоріям не додав ваги навіть вчинок забобонного доктора Декстера, який викинув у глибокі води затоки Наррагансетт незвичайну скриньку і гранчастий камінь — предмет, що, поза сумнівом, випромінював сяйво, коли його знайшли у темному шпилі башти. Пояснюючи останні божевільні записи Блейка у щоденнику, посилаються, головним чином, на його надмірну вразливість і неврівноваженість, посилені знаннями про давній культ зла, страшні сліди якого він, на лихо, знайшов. Ось ці записи — або те, що пощастило у них розібрати:

«Cвітла досі немає — уже хвилин п’ять. Усе залежить від блискавки. Яддіт[189] дасть йому змогу триматися!.. Через нього поширюється якась сила… Дощ, грім і вітер, аж вуха закладає… Вона забирає мій розум…

Біда із пам’яттю. Я бачу те, про що раніше і не знав. Інші світи, інші галактики… Темрява… Блискавка здається темною, а пітьма здається світлом…

Пагорб і храм на ньому — бачу їх у суцільній пітьмі — не можуть бути справжніми. Ввижається після спалаху блискавки. Нехай Господь зробить так, аби італійці вийшли зі свічками, якщо блискавки більше не буде!

Чого я боюся? Хіба це не аватар Ньярлатотепа, який у стародавньому і похмурому Кемі навіть прибирав подоби людини? Я пам’ятаю Юґґот і ще віддаленіший Шаґґай[190], і цілковиту порожнечу темних планет…

Довгий-довгий переліт на крилах через порожнечу… неможливо перетнути безодню світла… відновлений думками із Осяйного Дельтоедра… спрямувати крізь жахливі безодні сяйва…

Мене звати Блейк — Роберт Гаррісон Блейк, я мешкаю на Іст-Непп-стріт, 620 в Мілуокі, штат Вісконсин… Я на цій планеті…

Азатоте, зглянься на мене! Блискавка більше не спалахує — жахливо — я здатен бачити все якимось диявольським чуттям, тільки не очима — світло є пітьма, а пітьма — це світло… ті люди на горі… охорона… свічки, обереги… їх священики…

Зникло відчуття відстані — далеке стало близьким, а близьке — далеким. Немає світла — немає скла — бачу той шпиль — ту башту — вікно — чую — Родерік Ашер[191] — збожеволів чи божеволію — воно ворушиться і грюкає у башті — я це воно, а воно це я — хочу вийти… Мушу вийти, об’єднати сили… Воно знає, де я…

Я Роберт Блейк, але я бачу башту в темряві. Жахливий запах… усі чуття змінилися… віконна рама в башті тріснула і падає… Йя… нґай… іґґ…

Я бачу — наближається до мене — пекельний вітер — величезна пляма — чорні крила — Йоґ-Сотот, врятуй мене — триєдине палюче око…»

Примітки

1

Штат на північному сході США, частина Нової Англії. Назва походить від французького vert mont — «зелена гора» (тут і далі — примітки редактора).

2

Вигаданий університет в Аркгемі. Відомий бібліотекою окультної літератури, де зберігається, зокрема, і Некрономікон.

3

Вигадане місто у Новій Англії, часто зустрічається у творах Лавкрафта і його послідовників.

4

Історична область на північному сході США. До неї відносять штати Коннектикут, Мен, Массачусетс, Нью-Гемпшир, Род-Айленд та Вермонт.

5

Вигаданий учений-фольклорист, автор монографії про фольклор Вермонту.

6

Бенінг Вентворт, губернатор провінції Нью-Гемпшир з 1741 року. Мав право видавати патенти на не освоєну до того землю. Вентворт — друге ім’я Генрі Вентворта Ейкелі.

7

Малий народ — поширена у багатьох культурах назва чарівних створінь. До них відносять, серед інших, домовиків, піксі, гоблінів та гобітів.

8

Пеннакуки — корінні жителі Північної Америки, мешкали переважно біля Великих Озер. Серед споріднених племен — могікани і делавари.

9

Гурони (вендат) — плем’я ірокезької групи. Мешкали біля озер Ері, Гурон та Онтаріо.

10

Союз п’яти племен ірокезької групи (могавк, онондага, онейда, каюга, сенека і пізніше — тускарора).

11

Персонажі фольклору народів Пелопоннесу та Балкан, лихі підземні створіння.

12

Доісторичні підземні люди.

13

Землериї (burrowers) — міфічні підземні істоти.

14

Вигадана Лавкрафтом раса прибульців, походить від тибетської назви снігової людини. Мі-Го виглядають як крилаті людиноподібні краби.

15

Чарльз Хой Форт (1874–1932), американський письменник і дослідник надприродного.

16

Артур Мекен (1863–1947), валлійський письменник та окультист.

17

Arkham Advertiser — вигадана газета вигаданого міста.

18

Rutland Herald — на відміну від «Аркгем Едвертайзер», справжня щоденна газета міста Ратленд, Вермонт.

19

Brattleboro Reformer — справжня щотижнева