Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

2. У дільниці соціальної реабілітації засуджені:

тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом віль­ного пересування в межах території дільниці;

з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза те­риторією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за ха­рактером виконуваної ними роботи або у зв’язку з навчанням;

можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, корис­туватися грішми без обмеження;

мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, переда­чі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачен­ня — до трьох діб один раз на місяць;

після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності по­рушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де роз­ташована колонія, із своїми сім’ями, придбавати відповідно до чинного за­конодавства жилий будинок і заводити особисте господарство на території дільниці.

1. У дільниці реабілітації виправних колоній для засуджених створюються найбільш сприятливі умови відбування покарання, зокрема у таких дільницях встановлюється режим, аналогічний колоніям найменшого рівня безпеки — мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Це означає, що засуджені, які відбувають покарання у таких дільницях: а) тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під охороною; б) у вільний від робо­ти час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в ме­жах території колонії; в) з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв’язку з навчанням; г) можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі, користу­ватися грішми без обмеження; ґ) мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без об­меження, а тривалі побачення — до трьох діб один раз на місяць; д) після від­буття шести місяців покарання в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сі­м’ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і за­водити особисте господарство.

2. На території дільниці соціальної реабілітації колоній мінімального рів­ня безпеки із загальними умовами тримання та середнього рівня безпеки роз­міщуються будівлі з приміщеннями: кімната молодшого інспектора; кабінет начальника відділення; кімнати для проживання засуджених; приміщення для зберігання особистих речей засуджених; кімнати для проведення тривалих по­бачень; кімната для приймання лікарем; кімната виховної роботи; кухня-їдальня; лазня з пральнею та сушильнею; туалетні кімнати. У цій будівлі обладну­ється місце для телефонних розмов засуджених, проведення яких контролю­ється адміністрацією.

На території дільниці обладнується приміщення для придбання засудже­ними продуктів харчування та предметів першої потреби з ларька колонії.

3. Межі дільниці встановлюються і проходять уздовж її огорожі, про які засудженим оголошується під розписку, що долучається до їх особових справ. Засудженим, яким дозволено пересуватися без нагляду поза територією діль­ниці у зв’язку з виконанням ними роботи або навчанням, а тим, які прожива­ють зі своїми сім’ями, видаються посвідчення встановленого зразка.

4. Слід звернути увагу, що дільниці даного виду створені далеко не в усіх установах виконання покарань, хоча зі змісту Закону така можливість не ви­пливає.

Відповідно до Переліку установ кримінально-виконавчої системи, які ви­конують покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на пев­ний строк, довічного позбавлення волі, дільниці соціальної реабілітації ство­рені при таких установах: Стрижавська виправна колонія Вінницької облас­ті (№ 81); Криворізька виправна колонія Дніпропетровської області (№ 80); Дніпропетровська виправна колонія Дніпропетровської області (№ 89); Ма­кіївська виправна колонія Донецької області (№ 32); Кіровська виправна ко­лонія Донецької області (№ 33); Вільнянська виправна колонія Запорізької області (№ 20); Бердянська виправна колонія Запорізької області (№ 77); Бі- ленківська виправна колонія Запорізької області (№ 99); Білоцерківська ви­правна колонія Київської області (№ 35); Кіровоградська виправна колонія Кіровоградської області (№ 6); Петровська виправна колонія Кіровоградської області (№ 49); Брянківська виправна колонія Луганської області (№ 11); Ал- чевська виправна колонія Луганської області (№ 13); Перевальська виправна колонія Луганської області (№ 15); Краснолучанська виправна колонія Лу­ганської області (№ 19); Чорнухинська виправна колонія Луганської області (№ 23); Петровська виправна колонія Луганської області (№ 24); Суходіль- ська виправна колонія Луганської області (№ 36); Дрогобицька виправна ко­лонія Львівської області (№ 40); Арбузинська виправна колонія Миколаїв­ської області (№ 83); Казанківська виправна колонія Миколаївської області (№ 93); Ширяєвська виправна колонія Одеської області (№ 111); Надержи- щинська виправна колонія Полтавської області (№ 65); Шосткінська виправ­на колонія Сумської області (№ 66); Збаразька виправна колонія Тернопіль­ської області (№ 63); Копичинська виправна колонія Тернопільської області (№ 112); Диканівська виправна колонія Харківської області (№ 12); Олексіївська виправна колонія Харківської області (№ 25); Качанівська виправна ко­лонія Харківської області (№ 54); Темнівська виправна колонія Харківської області (№ 100); Первомайська виправна колонія Харківської області (№ 117); Голопристанська виправна колонія Херсонської області (№ 7); Дар’ївська ви­правна колонія Херсонської області (№ 10); Ізяславська виправна колонія

Хмельницької області (№ 31); Райківецька виправна колонія Хмельницької області (№ 78); Шепетівська виправна колонія Хмельницької області (№ 98); Черкаська виправна колонія Черкаської області (№ 62); Старобабанівська ви­правна колонія Черкаської області (№ 92); Уманська виправна колонія Чер­каської області (№ 129); Сокирянська виправна колонія Чернівецької області (№ 67).

5. І хоча за умови відбування покарання дільниці соціальної реабілітації є подібними до колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, їх не можна прирівнювати та ототожнювати. Дільниця соціальної реабілітації — це структурна частина колонії того чи іншого рівня безпеки і утримувані в ній особи є такими, що відбувають покарання в установі цього виду (так, хоча засуджений і переведений до дільниці соціальної реабілітації та має правовий статус, схожий зі статусом особи, що відбуває покарання в ко­лонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, він все одно вважається особою, яка тримається у виправній колонії, наприклад се­реднього рівня безпеки). Колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання являють