Читати книгу - "Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство"

Усі ці водні артерії сходилися в єдине річище Дніпра біля Київських гір. Повз ці гори проходив важливий трансєвропейський суходольний шлях, західний відрізок якого з’єднував Київщину, через Карпатські перевали, з Угорською рівниною, а східний — з Казанським Поволжям та Приураллям. До Київських гір виходили природні смуги України — Полісся, лісостеп і степовий коридор уздовж лівого берега Дніпра, який робив Київщину приступною для степовиків. Таким чином, Київське Подніпров’я стало центром притягання для різних за системою господарства, суспільною структурою та етнічною належністю груп населення України. Контроль над Київщиною давав важливі економічні, а відтак і політичні переваги тій чи іншій етнічній групі населення. Пам’ять про Київщину як історичне перехрестя етносів найліпше збереглася в гідронімах регіону. Зокрема, за спостереженнями Д. Я. Телегіна, в слов’янських, іранських, іллірійських, фракійських, германських назвах річок, які, принаймні частина з них, сягають доби бронзи. Конкретні прояви міжетнічних контактів на теренах Київського Подніпров’я розглядатимуться нижче.

Відносно краще знання старожитностей катакомбних племен дає змогу визначити певні віхи їхньої історії. У XIX ст. до н. е. відбувалися значні переміщення населення всередині катакомбної спільності та просування окремих груп катакомбного населення на захід, аж до пониззя Дунаю, тобто в ареал буджацької культури. Антропологічні матеріали свідчать про проникнення на південь України з-за Дону окремих груп катакомбного населення калмицьких степів. Просуваючись уздовж Сіверського Дінця та Самари, вони перетнули Дніпро у районі порогів та вийшли до Поінгулля, де виділено інгульську катакомбну культуру[303]. Помітні зміни в антропологічному типі населення збіглися з відчутними змінами у поховальному ритуалі (замість скорченого — випростане положення небіжчиків у катакомбах). Зникають риси ямної культури, притаманні пам’яткам ранньої катакомбної культури. Локальні ознаки окремих груп катакомбного населення стають настільки своєрідними, що в межах спільності було виділено окремі катакомбні культури. Найяскравішими у межах України були донецька та інгульська. Частина катакомбного населення Дніпровського Надпоріжжя просунулася уздовж Дніпра до теренів Київщини, де вступила у контакти з носіями середньодніпровської культури шнурової кераміки. Є певні підстави стверджувати переважаючий вплив катакомбних традицій у вказаному регіоні.

Рішучі зміни культурної та політичної ситуації в світі пов’язані з подіями другої чверті II тис. до н. е. Характерно, що вирішальну роль у них зіграли скотарські племена, які розводили коней, незалежно від того, у якій частині Старого Світу такі події відбувалися. Іще у другій половині XVIII ст. до н. е. касити вдерлися до Месопотамії. Близько 1680 р. до н. е. озброєні бойовими колісницями гіксосн захопили єгипетський трон. Набуває могутності перша документально засвідчена держава індоєвропейців — Хеттське царство з великими підрозділами бойових колісниць. У 1965 р. до н. е. цар хеттів Мурсиліс II руйнує Вавилон. Протягом XVII ст. до н. е. утворилася найдавніша на Європейському материку держава — Мікенське царство. Його царі також воювали на бойових колісницях, запряжених кіньми. Споруджувалися протоміста-фортеці у Південному Заураллі, Карпато-Дунайському басейні та у дельті Дону. І тут натхненником перетворень виступає військова аристократія, що воювала на бойових колісницях[304].

Карта 12. Культури доби середньої бронзи (XVIII—XVI ст. до н. е.)

Культури багатопружкової кераміки (І):

1 — Білопілля; 2 — Волинцеве; 8 — Борзна; 4 — Білоус; 5 — Рудня; 6 — Боденки; 7 — Пухівка; 8 — Бортничі; 9 — Кийлів; 10 — Мирне; 11 — Любарці; 12 — Переяслав-Хмельницький; 13 — Козинці; 14 — Кулішівка; 15 — Оташів; 16 — Зозхів; 17 — Перевередів; 18 — Жорнів; 19 — Остап’є; 20 — Кочержинці; 21 — Берецків; 22 — Собківка; 23 — Сандраки; 24 — Підгірці; 25 — Обухів; 26 — Трахтемирів; 27 — Яблунівка; 28 — Шкарівка; 29, 30 — Зарубинці І, ІІ; 81—85— Канів: Княжа Гора, Ємчиха, Московка, Прохорівка, Нижня Гребля; 36 — Сміла, урочище; 87—45 — Калантаїв, Велика Андрусівка І, ІІ, Адамівка (урочище Чамайданівка, Солониця), Новоселиця, Бондарівна, Стецівка, Кириченко, 46 — Головківка; 47 — Защита; 48 — Вільшана; 49 — Сухий Ташлик; 50 — Мишурін Ріг; 51—53 — Топило, Гусине, Сурки; 54 — Галицьке; 55 — хутір Шамолове; 56 — Чапаївка; 57 — Вереміївка; 58 — Лубни — Лиса Гора; 59 — Баранівка; 60 — Кириківка; 61 — Велика Рублівка; 62 — Марки; 63 — Мачухівка — Біла Гора; 64 — Михайлики; 65 — Білики; 66 — Компанійці; 67 — Красне; 68 — Дніпропетровськ, сад ім. Т. Г. Шевченка; 69 — Верхня Маївка; 70 — Попова Балівка; 71 — Новоподкряж; 72 — Поливанівка; 73 — Олександрівка, учгосп ‘‘Самарський”; 74 — Соколове; 75 — Губиниха; 76 — Терни; 77 — Морокіне; 78 — Леб’яже; 79 — Рунівщина; 80 — Кутнє; 81—84 — Бражники, Реп’яхівка І, П, Тимченки; 85—87 — Карачівка (Донецьке городище), Коваленки І, П; 88 — Задонецьке; 89— 93 — Верхній Салтів, Новодонівка І, ІІ, Писарівна, Хотомля; 94—98 — Комсомольське I, II, Маринчине І, ІІ, Матрове; 99, 100— Куп’янськ I, II; 101 — Олександрія; 102—104 — Радьківка, Малієве, Піски Радьківські; 105, 106 — Банівське — Сахалін І, ІІ; 107—111 — Сніжківка, Гнчарівка І—IV; 112—114 — Вареничівка, Велика Тополиха, Сердюкове; 115 — Кремінна; 116— Трьохізбенка; 117— Окніне; 118— Бондарівна; 119— Нижньобараниківка; 120 — Погорілий; 121 — Болотенний; 122 — Провалля; 123 — Астахове; 124 — Лівенцівка І; 125 — Благівка; 126 — Олександрівськ; 127 — Пришиб; 128 — Молодогвардійськ; 129 — Лисичанськ; 130 — Комишуваха; 131 — Донецьк; 132 — Старомихайлівка; 138 — Новоамвросіївка; 134 — Маріуполь; 135 — Приморське; 136 — Новотроїцьке; 137 — Відродження; 138 — Басань; 139 — Любимівка; 140 — Василівка; 141 — Орлів; 142 — Петромихайлівка; 143 — Новогупалівка; 144 — Гнаровське; 145 — о-в Тавілжаний; 146 — о-в Виноградний; 147 — Хортицьке; 148 — Пологи; 149 — Заможне; 150 — Виноградне; 151 — Новопилипівка; 152 — Нове; 158 — Барвинівка; 154 — Михайлівна; 155 — Златопіль, 156 — Балки; 157 — Велика Білозерна; 158 — Солоха; 159 — Бабине ІІІ; 160 — Каїри; 161 — Новоолександрівка; 162 — Олешня; 163 — Білозерна; 164 — Золота Балка; 165 — Кут; 166 — Нікополь; 167 — Вищетарасівка; 168 — Біленьке; 169 — Квітяна; 170 — Королівська; 171 — Ямбург; 172 — Кривий Ріг; 173 — Старогорожене; 174 — Кам’янка; 175 — Кременчук; 176 — Іванівка; 177 — Станіславчик; 178 — Кам’яна Балка; 179 — Усатове; 180 — Одеса; 181 — Киселове; 182 — Нікольське; 183 — Огородне; 184 —