Читати книгу - "Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика."
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
12. Під використанням завідомо підробленого документа, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 358 КК, треба розуміти його подання на підприємства, в установи, організації незалежно від їх організаційної форми і форми власності для набуття тих чи інших прав або звільнення від обов'язків, а також пред'явлення таких документів з тією ж метою службовим особам чи особам, які виконують професійні обов'язки (функції). Наприклад, особа пред'являє в нотаріальній конторі підроблене посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для звільнення від сплати державного мита за вчинені нотаріальні дії.
Використання завідомо підробленого документа може бути способом вчинення інших, як правило, більш тяжких злочинів, наприклад розкрадання чужого майна шляхом шахрайства, самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи. У подібних випадках дії винного мають кваліфікуватися за сукупністю злочинів.
13. Закінченим злочин вважається з моменту пред'явлення чи подання документа незалежно від наслідків.
14. Предметом злочину “використання завідомо підробленого документа" є лише підроблені документи, в тому числі і різні посвідчення як їх різновид, незалежно від того, відповідальність за підроблення яких передбачена ч. 1 ст. 358 чи іншими статтями КК, в тому числі і документи, підроблені службовою особою, оскільки статтею 366 КК відповідальність за використання підроблених документів не передбачена. Використання справжнього документа, який належить іншій особі, наприклад, пред'явлення паспорта, посвідчення тощо, належного іншій особі, складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК, не утворює. Такі дії, за наявності підстав, залежно від мети їх вчинення, можуть містити склади інших злочинів чи бути готуванням або замахом на їх вчинення, наприклад, кваліфікуватись за ст. 353 КК, якою передбачена відповідальність за самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (Примітка 3).
15. З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК, характеризується прямим умислом.
16. Суб'єктом злочину "використання завідомо підробленого документа” може бути будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку, в тому числі і службова особа, яка вчинила підроблення документів, яке кваліфікується за ст. 366 КК.
Особа, яка підробила документ і потім його використала, підлягає відповідальності лише за ч. 1 ст. 358 КК. Якщо ж закінчилися строки давності притягнення до відповідальності за підроблення документа, вона може відповідати за використання підробленого документа, тобто за ч. 3 ст. 358 КК (Примітка 4).
17. Відповідальність за підроблення окремих видів документів та використання чи збут завідомо підроблених таких документів законодавцем передбачена в ряді інших статей КК, які щодо ст. 358 КК слід розглядати як спеціальні: ч. 1–3, 7 ст. 158, ст. 160, ст. 199, 200, 215, 216, 221, ч. 2 ст. 223, ст. 224, 318, 366, 409 КК, які повинні, як правило, застосовуватись. Це стосується як основних складів злочинів, передбачених зазначеними статтями, так і їх кваліфікованих видів. Разом з тим законодавець не виділив кваліфікованих видів складів злочинів, передбачених ст. 215 та ч. 2 ст. 223 КК. Тому, очевидно, виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених посвідчень особи для міжнародного поштового обміну, проїзних документів і документів на перевезення вантажу (ст. 215 КК) та внесення в документи, які подаються для реєстрації емісії цінних паперів, завідомо недостовірної інформації (ч. 2 ст. 223 КК), вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, мають кваліфікуватися за ч. 2 ст. 358 КК, а не за ст. 215 КК чи ч. 2 ст. 223 КК відповідно, оскільки покарання за ч. 2 ст. 358 КК значно суворіше, ніж передбачене у санкціях ст. 215 та ч. 2 ст. 223 КК.
Використання завідомо підроблених документів, підроблення яких кваліфікується за спеціальними щодо ч. 1 ст. 358 КК статтями, особою, яка їх підробила, має кваліфікуватися за відповідною статтею КК та за ч. 3 ст. 358 КК.
Примітка 1.
Незважаючи на те, що в диспозиції ч. 1 ст. 358 КК як предмет злочину названі не лише документи, які видаються підприємством, установою, організацією, а й документи, які видаються чи посвідчуються вказаними у ній фізичними особами, які мають право видавати чи посвідчувати документи, М.Й. Коржанський предметом цього злочину називає, всупереч прямій вказівці закону, лише документи, які видаються державними чи громадськими організаціями, підприємствами, установами (Науковий коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржанський МИ. — К.: Атіка, Академія Ельга-Н, 2001. — С.532). Крім того, поняття «громадське підприємство, установа, організація» у чинному законодавстві не вживається. Аналогічно визначає предмет злочину, передбаченого ст. 358 КК, О.А. Чуваков (Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Отв. ред. Е.Л. Стрельцов. — X.: ООО «Одиссей», 2005. — С.676–677; Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Под ред. Е.Л. Стрельцова. — X.: ООО «Одиссей», 2002. — С.552).
Примітка 2.
М.Й. Коржанський вважає, що особа, яка підробила документ, не підлягає відповідальності за його використання чи збут, а підлягає лише відповідальності за підробку цього документа за ч. 1 ст. 358 КК (див.: Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. — К.: Атіка, 200 — ч. 541; Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. — К.: Атіка, 2001. — с.416), з чим повністю погодитись не можна. У ч. 1 ст. 358 КК передбачена (альтернативно) відповідальність і за підроблення документа з метою використання, і за його збут. Якщо особа спочатку підробила документ з метою його використання, (а збут є нічим іншим, як видом використання документа), а потім його збула, її дії є і підробленням документа, і збутом підробленого документа, а тому у формулюванні обвинувачення такої особи мають бути вказані і підроблення документа, і збут підробленого документа.
Примітка 3.
Л.В. Дорош вважає, що за ч. 3 ст. 358 КК має кваліфікуватися також використання справжнього, але чужого документа, наприклад, пред'явлення з метою безкоштовного проїзду міліцейського посвідчення, що належить іншій особі (Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б.Гавриш та ін. За заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я.Тація. — Вид. третє, переробл. та доповн. — X.: ТОВ "Одіссей", 2006. — с.958).
З наведеною позицією погодитись не можна, оскільки предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК, у
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.», після закриття браузера.