Читати книгу - "Золотий маг. Книга 1. Зерно"

відбути покарання. Мало не забув. Директор Школи сказав, що новачки на цьому тижні повинні пройти всі випробування на види магії. Тому веселий тебе чекає тиждень. І не забудь мені розповісти про результати. А тепер іди.

Вранці, в залі біля Багукхана, Нік побачив натовп учнів, які з цікавістю щось роздивлялися. Почекавши, поки частина розійдеться, він протиснувся до стіни і побачив на ній лист з розкладом випробувань за видами магії на весь тиждень. «Так, Хранитель був правий. Тиждень буде веселий», — подумав учень. Всі випробування проводилися після обіду, а це означало, що і всі щоденні заняття будуть. Той, хто складав розклад, очевидно, знав про покарання, яке встиг заробити Нік, тому йому не було призначено жодного випробування на цей день. Зате в інші дні їх було більше, ніж у решти новачків.

— Це не чесно, — почув за спиною голос Кавара Фундо, учня-куратора.

— І що тобі не подобається? — запитав здивований Нік.

— Раніше навпроти кожного учня, поряд з позначенням виду випробування, була порожня графа, де записувалися результати випробувань. Можна було побачити, хто на курсі мав додаткові здібності, крім основного виду магії. А зараз це прибрали, — розчаровано обурювався старший учень.

— Багато в тебе на курсі мали додаткові здібності? — не втримав цікавість новачок.

— У трьох були ще по одній слабкій здібності. А в одного навіть за двома видами магії. Ось це круто, — відповів той зі слабо прихованою заздрістю й пішов на заняття.

«Напевно, через мене змінили правила. Хранитель і директор молодці. Про це подбали», — подумав Нік.

Заняття ставали цікавішими, і він не помітив, як пролетіло півдня. Всі вирушили на обід, а йому прийшлося йти на кафедру лікарської магії до Магістра Целмаліт. Нік всю дорогу губився в здогадах, навіщо він знадобився магесі. Випробування на її вид магії у нього було тільки через той дні.

— А, це ти, Ніку; — радісно сказала Магістр Целмаліт, коли він зайшов до її кабінету. — Молодець, що прийшов. У нас з тобою залишилася ще одна незакінчена справа, а ще в мене до тебе є пару запитань. Але спочатку до справи. Давай роздягайся та лягай на кушетку. Я подивлюся на твій стан ще раз. Ліна не дарма просила зайнятися тобою серйозно.

— Та ви вже мене дивилися. Я ж здоровий, як бик, — зробив слабку спробу ухилитися від цієї процедури учень.

— Не сперечайся зі мною. Давай лягай. То був загальний огляд. Зараз я хочу більш ретельно тебе обстежити і доробити те, що почала Ліна.

Сперечатися було марно, змирившись з неминучим, влігся на кушетку і дав себе вивчати. Целмаліт промовила заклинання. Як у Ліни, у неї стали світитися долоні, і вона почала повільно проводити ними над Ніком. Щоб не відволікати Магістра, закрив очі і задрімав. Він не помітив, скільки тривав його огляд, тільки голос Целмаліт вирвав його з дрімоти.

— Такого нахабства я ще не бачила. Мало того що ти заснув, так ще й хропів час від часу, — обурювалася магеса. — Давай одягайся, підемо до мене в кабінет, там розповім, що далі робитимемо.

Учень одягнувся і зайшов у кабінет Целмаліт. Вона сиділа за столом та щось записувала собі на аркуш.

— Голова боліла за цей час? — запитала магеса, відірвавшись від записів.

— Та ні. Не боліла. Коліно трохи боліло, але не сильно, — відповів Нік.

— З коліном ще треба трохи попрацювати. Мене турбує інше. За ці пару днів, що ми не бачилися, ти ще набрав зайвої ваги, — суворо сказала Целмаліт. — Я ж тебе просила менше їсти і більше рухатися.

— Та я нібито не обжирався сильно, — виправдовувався, як школяр, Нік. — Вчора цілий день ходив по місту, аж ледве ноги пересував до вечора.

— Це добре, що ходив. Ось ще що. Ти вже далеко не хлопчик, і я розумію, що в тебе є нормальні чоловічі потреби. Попереджаю одразу — міські повії точно нагородять тебе різними неприємними болячками, тому старайся, принаймні в місті, не користуватися їх послугами. Я, звичайно, вилікую, якщо це станеться, але зайвих проблем нам не потрібно. Врахуй, хоч ти не маленький, регулярно буду тебе перевіряти.

— Що ж ви всі так хочете мене на ланцюг посадити? Ну, не можу ж я лише навчанням займатися. Так здуріти можна. А що стосується місцевих повій, то можете за це не переживати, я не любитель ризикувати своїм здоров’ям. Та й у Школі повно молоденьких дівчат, вони ж, напевно, чисті й здорові. Ось взяти, наприклад, вашу ученицю Амалі. Дуже апетитна красуня, — не втримався, щоб не пожартувати, Нік.

— Ти на неї навіть не заглядай. Не твого поля ягода. Я її попереджу, щоб трималася від тебе подалі, й тобі раджу. Проблем можеш отримати на свою голову більше, ніж болячок в місцевих борделях на інше місце, — суворо попередила магеса. — Так. А з твоєю зайвою вагою будемо боротися радикально. Бігатимеш щовечора. І якщо ти думаєш, що зможеш мене обманювати в цьому, то навіть не сподівайся. Я попрошу Хранителя Багукхана за цим прослідкувати. А у нього ще ніхто не ухилявся. Цей навіть стовп танцювати змусить, якщо захоче.

— Ну який біг? Наді мною всі молоді учні сміятися будуть, — серйозно засмутився Нік. — І чому тільки мені такі покарання? Он Матотору в двері скоро проходити не буде, його ви чомусь не змушуєте бігати.

— Мене абсолютно не цікавить, як Матотору гробить свій організм. Тебе мені доручила Ліна, і повір, хочеш ти цього чи ні, але ти в мене будеш не тільки здоровий, але й мати ідеальну фізичну форму. Я не знаю навіщо, але Ліна попросила про це особливо. Так і написала, що