Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"

— Феє Олено, я стільки всього встигла побачити! Стільки всього! — невпинно збуджено щебетала Маріелла. — Все саме так, як ви розповідали.

Олена усміхнулася учениці. Та щойно повернулася зі своєї першої подорожі до Основного Світу і була настільки схвильована, що мовчати довше однієї секунди було для неї ще тим випробуванням.

— Ух, він такий великий, Феє Олено, я навіть собі уявити не могла, який він величезний!

— Як же ти могла встигнути зрозуміти, який він величезний, якщо пробула там лише півдня? — З іронією поцікавилася Олена.

— Ну, Найт мені стільки всього показав. Покатав містом і за містом. А яка там у нього кумедна машина. Малесенька-премалесенька, — дзвінко засміялася Маріелла.

— А ще ми їздили до мами, — на очах принцеси виступили сльози.

І як у цієї дівчини виходить плакати та усміхатися одночасно?

— Тепер ми часто бачитимемося. Дуже часто.

— А ще ... ой, Феє Олено, якби ви знали, яка я була вражена, коли побачила Фею Елен. Ні, я, звичайно, знала, що ви схожі, але не думала, що аж так сильно, — принцеса округлила очі, щоб наочно продемонструвати наскільки була здивована.

— А знаєте, як Осяяний Руаль зрадів, коли побачив наречену. Так зрадів, так зрадів — йому прямо на очах почало ставати краще. А ще, — Маріелла перейшла на шепіт, — вони довго цілувалися. Коли ми перемістилися, Фея Елен вже чекала на нас у будиночку для квестів. І Найт одразу вигнав мене звідти і вийшов сам — сказав, треба дати їм поговорити. Тільки вони не розмовляли, а цілувалися. Я ж знаю.

— Все ти знаєш, — іронічно посміхнувся принц, який до цього спостерігав за розмовою Наставниці та учениці мовчки.

— Звичайно, все, — безапеляційно заявила вона. — Наприклад, знаю, що тільки-но я піду, ви теж будете цілуватися.

Принцеса показала братові язик і підстрибом вибігла з потайної кімнати. І, так, дівчина, звичайно, мала рацію. Варто було за нею зачинитися дверям, як Найт моментально притягнув Олену до себе. Він дуже скучив. Все-таки вони не бачилися майже цілий день. Тільки одразу цілувати не став, а сказав серйозно:

— Елен каже, що так поки що й не може пригадати, чи розповідала їй бабуся про магію, і те, як вам обмінятися місцями. А ти?

— Ні, я поки що теж не згадала, — похитала головою Олена. Потім, лукаво посміхаючись, спитала: — Мабуть, мрієш якнайшвидше відправити мене додому, щоб Маріелла залишилася без Наставниці? Не дочекаєшся. Ми з нею займаємося дуже серйозно, у принцеси є великі шанси виграти конкурс за трон.

Найт нахилився і, майже торкаючись вуха, прошепотів:

— Ні, я мрію зовсім про інше.

— Про що?

— Про це…

Принц ніжно торкнувся губами губ Олени, і закохані зайнялися тим, у чому їх і підозрювала Маріелла…

_______________________________________

Мої хороші,

наша історія добігає кінця. Залишився лише Епілог. Він буде опублікований за 2-3 дні. Ми дізнаємось, як склалася доля наших героїв. У нас ще буде привід порадіти за них:)

______________________________________________________

______________________________________________________

Мої хороші,
якщо ви раптом занудьгували в очікуванні епілогу, запрошую заглянути в мою нову історію, яка щойно з'явилася на порталі.
Приречений любити, або Надія короля Ерланда
Ця історія водночас і весела, і серйозна. Герої долатимуть випробування, які надіслала їм доля, то з гумором, то з пристрастю.
А до речі, хто в нас герої?

Він

Ерланд V, король Тай-Наїля, величний як скеля, монументальний, могутній, грізний у непробивному спокої.

Вона

Надія – безжурна винахідлива студентка-психолог, майбутній фахівець із сімейних питань.

То що між ними спільного?

Чекаю на Вас у моїй новій історії, щоб розповісти всі їхні таємниці:)