Читати книгу - "Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія [З ілюстраціями]"

групова виставка, на якій експонують і графічні роботи Шульца.

У червні бере участь у груповій виставці Товариства приятелів красних мистецтв (Towarzystwo Przyjacół Sztuk Pięknych) у Львові.

У серпні перебуває на оздоровленні на німецькому курорті в Кудовій (тепер у Польщі). Зустріч із Арнольдом Шпетом, германістом, перекладачем німецької поезії на польську мову.

1923

Перебування у Варшаві. Завдяки клопотанням пані Кейлін із родини варшавських торгівців (з нею він познайомився у Кудовій), Шульц малює низку олійних портретів: кільканадцятилітньої Ірени Кейлін, її батьків і кількох знайомих. Це дає йому певний заробіток.

У Вільні на виставці робіт єврейських художників експонуються кілька робіт Шульца.

1924

З вересня почав працювати за контрактом учителем у державній гімназії ім. короля Владислава Яґелла у Дрогобичі. Відтоді навчає малювання 36 годин на тиждень.

1925

Знайомство зі Станіславом Іґнаци Віткевичем, який, гостюючи в Дрогобичі, виконав (у помешканні Едмунда Пільпеля) пастельний портрет Шульца — фантастичну композицію голови, розташованої на риб'ячому хвості.

1926

Від 16 березня до 30 квітня — відпустка задля складання іспиту, який давав право навчати малювання в гімназії. 27 квітня Шульц на відмінно складає іспит перед комісією Краківської Академії Красних Мистецтв. Липень проводить у пансіонаті «Piast» у Закопаному, малюючи олівцем портрети відпочиваючих, із якими там познайомився.

1927

У Закопаному помер від сухот 26-річний Владислав Ріф, талановитий письменник-початківець зі спорідненою з Шульцовою уявою і, мабуть, схожою мистецькою програмою. Впродовж кількох років Шульц підтримував із ним постійні контакти, які зродили перші письменницькі наміри та спроби Шульца. Рясна кореспонденція, численні листи, в яких набувала обрисів і виразу творча індивідуальність Шульца, були разом із усіма ніколи не публікованими рукописами покійного спалені санітарами, що проводили дезінфекцію. Смерть приятеля, співрозмовника в істотних, творчо плідних діалогах, стала для Шульца важким ударом.

1928

Улітку — відкриття виставки малюнків, графічних робіт і олійних образів Шульца у трускавецькому санаторії «Dom Zdrojowy». Старенький сенатор від Християнських демократів Максиміліан Туле, який там тоді відпочивав, зарахувавши роботи Шульца до порнографічних, зажадав негайного закриття виставки, проте ця вимога наштовхнулася на активний опір Раймунда Яроша, бургомістра Дрогобича і власника Трускавця.

31 серпня Шульц був звільнений із посади учителя, «позаяк упродовж чотирьох років не здобув фахової кваліфікації», тобто не представив належних формальних довідок.

20 жовтня склав у Варшаві перед комісією Міністерства народної освіти іспит на вчителя середніх шкіл із оцінкою «добре». Був відновлений на роботі учителя за контрактом на період від 5 листопада до 31 грудня.

Бруно Шульц, бл. 1928

1929

1 січня Шульца призначили на постійну вчительську посаду. Окрім навчання малювання, він відтоді зобов'язаний вести уроки ручної праці.

1930

9 січня Шульц подає прохання до львівської кураторії шкільного округу про надання йому двомісячної відпустки «задля порятунку підупалого здоров'я» (лікар констатував «невроз серця і диспепсію шлунка»). У проханні відмовлено.

У травні в одній із зал «Весняного Салону» у Львові виставлені роботи Шульца. Митець також бере участь у груповій виставці в Єврейському товаристві сприяння красним мистецтвам (Żydowskie Towarzystwo Krzewienia Sztuk Pięknych) у Кракові.

На канікулах Шульц знайомиться в Закопаному з Деборою Фоґель, єврейською поетесою, єврейсько-польською письменницею, мистецтвознавцем. Це знайомство невдовзі зродило істотний обмін думками, рясне листування. У листах Шульца до Дебори Фоґель містяться перші начерки і фрагменти Цинамонових крамниць.

1931

У краківському Товаристві сприяння красним мистецтвам представлено «Виставку робіт» трьох митців, у тому числі й Шульца.

23 квітня помирає мати Бруно, Гендель-Генрієта. Шульц проектує кам'яний надгробок обом батькам, який і був утілений за його задумом. Пізніше надгробок був знищений разом із усім єврейським цвинтарем у Дрогобичі.

1932

8 березня Шульц отримує «декрет сталості», цей документ гарантував йому вчительську працю в гімназії в наступні роки.

9 квітня і 3 грудня бере участь у конференціях учителів ручної праці у Стрию; виголошує там реферат «Мистецьке навчання з використанням картону і його застосування у школі».

В липні бере участь у міністерському канікулярному курсі підвищення кваліфікації для вчителів у Живці. Там він знайомиться із відомим психологом, професором Яґеллонського університету Стефаном Шуманом, який читає лекції курсантам. Шульц ознайомив його з рукописом Цинамонових крамниць, які Шуман дуже високо оцінив і пообіцяв скласти протекцію в когось із видавців, проте його зусилля не увінчалися успіхом.

1933

Навесні Шульц знайомиться у Дрогобичі з учителькою польської мови в місцевій жіночій школі Юзефиною Шелінською, своєю майбутньою нареченою.

У Великодню неділю Шульц приїжджає до Варшави з рукописом Цинамонових крамниць. За посередництва приятельки-скульптора Маґдалени Ґрос йому вдається вмовити Софію Налковську прочитати рукопис. Того ж дня увечері Налковська переказала телефоном свою захоплену оцінку, яка проклала книжці шлях до видавця.

8 квітня Шульц бере участь у конференції вчителів у Стрию.

11 червня бере участь у відкритті виставки ручних робіт і «жіночих робіт» у методичному осередку VIII гімназії у Львові.

У червні кілька днів гостює в Софії Налковської у Варшаві. Розпочате раніше листування між ними стає дуже активним.

У серпні два дні проводить з Налковською у Варшаві та «На Ґурках» (батьківський дім Налковської неподалік Варшави, який називали також «Домом понад Луками»).

До годин роботи в гімназії додаються десять годин на тиждень у середній школі ім. Адама Міцкевича у Дрогобичі.

У видавництві «Rój» у Варшаві в грудні (з датою 1934) з'являється перша книга Шульца — Цинамонові крамниці.

1934

Від 1 до 15 січня Шульц перебуває в Закопаному, де зустрічається із Софією Налковською. Між ними зав'язується роман, який триває близько чотирьох місяців.

«ABC Literacko-Artystyczne» № 1 друкує відповідь Налковської на запитання анкети: «Яку найцікавішу книгу я прочитала в 1933 році?» Налковська ставить Цинамонові крамниці на чолі досягнень польської прози.

Упродовж січня-квітня Шульц отримує листи з найвищою, сповненою ентузіазму оцінкою Цинамонових крамниць від видатних польських письменників і поетів: Ст.І. Віткевича, Вацлава Берента, Болеслава Лешм'яна, Зенона Пшесмицького, Леопольда Стафа, Юліана Тувіма, Юзефа Вітліна та інших.

У березні у «Wiadomościach Literackich» № 6 з'являється рецензія Леона Півінського — одне з найвдумливіших досліджень і найвлучніших оцінок Цинамонових крамниць.

Березень. Відновлення знайомства з колегою з Львівської Політехніки, малярем і вчителем малювання та співредактором літературного щомісячника «Kamena» Зеноном Вашневським, який через двадцять років написав Шульцові, прочитавши Цинамонові крамниці.

Квітень. Тадеуш Бреза публікує в газеті «Kurier Poranny» № 103 сповнену ентузіазму рецензію на Цинамонові крамниці «Двійник звичайної дійсності».

Тижневий візит Шульца до Налковської у Варшаву. Вона запрошує для знайомства з гостем кільканадцять осіб із літературних кіл, «його ентузіастів»: Блешинського, Вата, Чапського, Рудницького, Боґушевську, Корнацького. Шульц також познайомився з Юліаном Тувімом, зустрівся з Адамом Важиком і Полею Ґоявічинською.

9