Читати книгу - "Казки роботiв. Кiберiада"

розташованого біля нашого кордону. Визначивши ситуацію на нараді в генштабі як критичну, ми вислали Крессліна негайно, тобто якнайшвидше. Близько півночі він приземлився біля Хассі. Оскільки ми вдарили першими, ізохрони депресії мали порядок спаду, зворотний до того, який планував ворог. Зворотний, оскільки це ми потрапили до їхнього хронального комплексу.

– Ну і що з того? Моррібонд помолодшав менше, ніж того хотів, а його дружина – більше. Яке це має стратегічне значення? Пропоную залишити цю тему.

– Це має стратегічне значення – і політичне теж, пане помічник державного секретаря, бо призведе до зміни людини на посаді прем'єр–міністра ворожого уряду. Западіння, що викликало депресію, на межі своєї дії створить невелике концентричне спінення часу навколо пункту нуль. Це аналогічно дії звичайної бомби: центр вирви заглиблюється, а довкола неї утворюється кратерний вал. Хронда збиває сьогодення назад, але на межі западіння час пересувається вперед. Лейло якраз і опинився у цьому районі. Це означає, що час просунувся там на дев'ять–десять років уперед.

– І Моррібонду тепер сімдесят? Чудово! – захихотів хтось із тих, що стояли навколо зеленого столу.

– Ні, враховуючи те, що я говорив про його хворобу, Моррібонда немає в живих. Є ще питання?

– Мені хотілося б знати, в якій формі проявляється минуле після западіння хронди? Фізики стверджують, що минуле як точне відтворення часу, в котрий можна повернутися, не існує.

– Це правда. Западіння не призводить до ідеального зсуву календаря. Не реституує конкретного стану, що існував у конкретний день, годину та хвилину. Кожен матеріальний об'єкт стає молодшим, от і все. Минуле як сукупність подій, що вже пройшли, не повертається та не повторюється. Про те, чи це абсолютно неможливо, наші експерти вважають за краще не висловлюватися. У всякому разі, моделлю дії хронди може бути ситуація на футбольному полі, коли один гравець вдарить м'яч, а інший відіб'є йому м'яча назад. М'яч, повертаючись, не впаде точно на те саме місце. Цей приклад доречний ще й тому, що м'яч потрібно вдарити, він не пересувається за допомогою мікромічних гвинтів. Западіння також являє собою різке і не піддаючим до обліку в найдрібніших подробицях втручання протягом часу.

– Але ви ж самі казали, генерале, що шістдесятирічна людина стає сорокарічною!

– Це зовсім інше. Його організм стане молодшим на стільки років лише фізіологічно. Те саме відбудеться і з будь–яким предметом. Старе дерево помолодшає, перетвориться на саджанець. Але якщо, наприклад, взяти скелет, який сто років пролежав у землі і з якого вилучено кілька кісток, то після западіння перед нами буде скелет, який пролежав лише вісімдесят років, але ті кістки, які були з нього взяті, назад не повернуться. Якщо хтось недавно втратив ногу, то навіть після западіння із чвертьвіковим ретроінтервалом він її назад не отримає. Тому хронда не ускладнена так званими причинними феноменами, які пов'язані з ідеєю подорожей у часі.

Організм під час западіння реституує свою життєздатність у межах, визначених його фізіологічними можливостями.

– А машини? Книги? Будинки? Креслення?

– Будівля, зведена сто років тому, зміниться неістотно. Однак споруда з бетону, що затвердів вісім років тому, виявиться купою піску, цементу та каміння, адже бетон не може існувати у вигляді бетону раніше, ніж він виник із суміші відповідних інгредієнтів. Це стосується будь–яких об'єктів, а також машин.

– Чи впевнені ви, що супротивник не має вже потенціалу для контрудару?

– Стовідсоткової впевненості немає, песимістична оцінка вказує, що ми знищили 80 відсотків їхнього хронопотенціалу. Оптимістична, що до 98 відсотків.

– Чи не можна хронди використовувати для будь–яких інших цілей, крім знищення ворожих хронд?

–¦Можливо, пане голово, але знищення хронд противника, а також їхньої виробничої бази є абсолютно першочерговим завданням. Зберігши наш потенціал недоторканним, ми отримали стратегічну та тактичну перевагу. Зрозуміло, панове, ви розумієте, що зараз я нічого не можу вам сказати про те, який ми маємо намір, щоб використати цю перевагу. Питань більше немає? Дякую за увагу. Що там? Гучномовці? Прошу тиші!

– Увага Увага! Тривога першого ступеня. Локаторами помічено сходження супутників ворога з троянських орбіт у кількості чотирьох одиниць. Антиракети протибалістичної оборони першої лінії перехоплені супротивником. Один супутник збитий прямим попаданням. Три супутники у радіанті дзета знизилися до першої космічної. Дії локаторів частково пригнічені іонною хмарою, викинутою симулюючою головкою першого знищеного супутника. Увага Увага! Наземні індикатори у безпосередній взаємодії з стаціонарними супутниками нашої оборони повідомлятимуть про ймовірні цілі, намічені супротивником. Увага, ціль номер один: комплекс «С», граничне відхилення 20–25 миль від пункту нуль. Увага, ціль номер два: головний штаб, граничне відхилення 7–9 миль від пункту нуль.

– Двадцять відсотків їхньої хрономощі летить нам на голову! – заволав хтось. Ті, що сиділи за зеленим столом, схопилися. Загриміли крісла, одне впало. Десь поблизу жалібно завила сирена.

– Панове, прошу залишатися на місцях! Западіння не становить загрози життю. Крім того, немає способів укриття чи ізоляції. Прошу зберігати спокій! – надривався генерал.

– Увага Увага! Другий супутник знищено в іоносфері ракетним залпом. Два супутники, що залишилися, увійшли в мертву зону протиорбітальної оборони. Змінюють траєкторію за даними локаторів ближньої оборони із сімдесятикратним навантаженням.

Увага! Два ворожих супутника на осі цілей номер один та номер два. Входять до оптичного периметра безпосереднього ураження. Увага! Оголошую тривогу найвищого загрозливого становища. Вісім секунд до нуля, сім до нуля. Шість. П'ять. Чотири. Три. Два. Увага. Але...

Зображення згасло, і запанувала мовчанка.

– І це теж не надто надихає, – зітхнув Іпполіп. – А що, якби час міг розгалужуватися? Наче річка в дельті. І якби його можна було регулювати як систему каналів? Як ви думаєте?

– Ми й це пробували, – відповів Трурль. – Виходить пандемонімум. З'являються приватні часи, які відбруньковуються у вигляді заток і лиманів, беручи початок із втілених снів. Виникає підривна хронавтика, що загрожує соціальним розпадом і тому переслідувана владою. Запроваджуються посвідчення особистої актуальності, ретрохрональні податки, хроніція, інтерхрон, похронічні війська, розвивається міжчасова контрабанда, банди, що воскресають страчених злочинців, часокрадство та комітети календарної безпеки. Починається масова еміграція в інші часи, тиснява; всі прагнуть проштовхнутися в модні епохи. Рівночасники намагаються виселити диких часокопачів, і всім бог знає чому видається, що в іншому часі краще. Справа доходить до укриття, накопичення та присвоєння цінних моментів, виникає секулярна біржа, виготовляються фальшиві часи або часи, замкнуті у коло, хрональні ями та в'язниці. Створюються перпетуатори, еротичні, політичні та містичні, для отримання чудових миттєвостей. Натовпи емігрантів, контремігрантів і реемігрантів мчать крізь століття