Читати книгу - "Золотий маг. Книга 1. Зерно"

class="book">— Так, звичайно йди, але пам’ятай, що тепер я ще більше за тобою і за твоїм навчанням стежити буду, — налякав учня Хранитель.

Після занять Нік помітив, що його прохання виконано. На сьогодні йому замінили випробування магії Повітря на магію Землі. Але перед цим його чекала зустріч з Магістром Квітою Лоре та випробування з магії Води.

Гарно пообідавши і мало не засинаючи, він добрався до кімнати практичних занять на факультеті магії Води, де мало проходити випробування.

— Ти чудово виглядаєш, — замість привітання сказав він Квіті. — Хоча, як і завжди.

— Добрий день, Ніку. А ти, як завжди, несерйозний. Може досить жартувати, хоча б на іспиті. — спробувала перевести ситуацію в більш серйозне русло магеса.

— Ти ж знаєш, що я не можу. Особливо, коли бачу тебе, — не вгамовувався учень, присівши на лаву біля стіни. — Квіто, я так наївся, що аж очі злипаються. Варіантів два. Або ми сядемо на лавці один біля одного і подрімаємо хоч трохи, щоб мене відпустило, або тобі доведеться знову мене облити водою, щоб я прокинувся.

Не встиг він закінчити фразу та позіхнути, як на нього полилася холодна вода.

— Досить, досить. Все, я прокинувся! — закричав Нік, марно намагаючись ухилитися від води, що лилася ніби нізвідки. — Зла ти жінка, хоч і красива. Ну навіщо треба було обирати другий варіант? Чим було погано подрімати трохи разом?

— Ти вже прокинувся? — зухвало спитала Квіта, ледве стримуючи сміх.

— Так, прокинувся, — прогарчав про себе Нік. — Як я тепер мокрий буду випробування проходити?

— Нормально. Ти б все одно в результаті був би мокрий. А так кінцевий результат отримано швидше, — підколювала його магеса.

Випробування тривали більше години. Квіта намагалася досконально дізнатися, на що здатний учень. Заклинання запам’ятовувалися важко, складно було їх виконувати і контролювати, що неприємно здивувало його. Він думав, що з водою йому буде так само легко справлятися, як і з вогнем, але все виявилося набагато складніше. В результаті він не менше десяти разів опинявся облитий водою з голови до ніг. Це його злило, не давало зосередитися та робило наступні спроби ще більше невдалими. Коли терпіння і сили вже майже покинули Ніка, магеса зупинила випробування.

— Ну що ж, на сьогодні все. Я дізналася все, що хотіла, — сказала Квіта.

— Невже так мало тобі хотілося дізнатися про мене? — з останніх сил пожартував він.

— Все, що стосується твоїх здібностей з магії Води, — уточнила вона.

— І який же висновок?

— У тебе дуже гарні здібності до магії Води. Ти хоч і кострубато та з труднощами, але робив заклинання, яким починають вчитися тільки на третьому курсі навчання. Зрозуміло, що вони в тебе не виходили, але те, що я побачила, вражає. А ще у тебе величезний запас магічної енергії. Там, де досвідчених магів виручає уміння, ти користуєшся силою. У нормального учня першого року магічної сили вистачило б на перших два-три заклинання. Іноді мені здавалося, що в тебе сили більше, ніж у мене. Але цього замало. Треба навчитися використовувати силу раціонально, вкладаючи в заклинання мінімум магічної енергії.

— Слухай, я хотів запитати. Ось у мене легко виходили заклинання управління вогнем, чому майже такі самі заклинання з Водою не вдаються? Навіть водяну кульку я зробити не можу, а вогненну не тільки можу зробити легко, але контролювати та змінювати її розмір, — запитав Нік, трохи перевівши дух після випробувань.

— Все просто. Тому що вогонь — це енергія, а вода — це матерія. Причому дуже примхлива і нестійка. Вода дуже не любить, коли їй надають форму або пробують запхати в якийсь об’єм. Тому думкоформи магії Води дуже складні. Нічого, будеш займатися — навчишся і це робити, — заспокоїла його Квіта.

— А є в магії Води бойові заклинання?

— Напевно, є. Я їх не знаю. У Школах заборонено вивчення та викладання бойової магії. Війни давно немає, тому ці навички нікому зараз не потрібні. Є, звичайно, маги, які застосовують свої магічні здібності на шкоду та для насильства. Але їх намагаються швидко ловити, судити і карати. Іноді навіть страчують, — відповіла магеса.

— І чим тоді мені або іншим магам може допомогти магія, якщо почнеться війна? — дивувався він.

— Ніку. Я не знаю, що тобі на це відповісти. Мене цьому не вчили, інших теж. Постав це запитання директору Школи. Може, він знає більше.

— Поставлю, — сумно зітхнув учень. — Добре, мені час. У мене ще сьогодні два інших випробування. А ще треба переодягнутися та обсохнути хоч трохи.

Нік поспішав. Він не встиг навіть повністю висушити волосся й відправився на факультет магії Землі на випробування, але все рівно запізнився. Знаючи своє «везіння», він анітрохи не здивувався, коли побачив, хто в нього буде приймати випробування.

— Добрий день, учню. Чому ви запізнюєтеся на випробування? Ви повинні були бути тут ще тридцять дві хвилини тому, — майже прокричав Магістр Лурдіан Бат. Так, це був той викладач, який покарав його. — Відрекомендуйтеся, будь ласка.

— Ми вже зустрічалися з вами, Магістре. Мене звуть Нік Еліша Гаммел Крігер, — спокійно відповів Нік.

— Так, згадав. Я бачу, вас зовсім нічому не навчило моє покарання. Мало того що спізнилися на випробування, так ви знову без відповідної форми учня і знака, — почав червоніти від гніву маг. — Я змушений знову вас покарати. Цього разу вам належить два дні провести на кухні, якщо один день там вас нічому не навчив.

— Магістре. Давайте вирішимо це питання раз