Читати книжки он-лайн » Інше 🤔❓💭 » Феномен доктора Хауса

Читати книгу - "Феномен доктора Хауса"

182
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 61
Перейти на сторінку:
світу, знехтувана порядними глядачами, перекочувала в нішу субкультури і благополучно пішла в забуття до початку 1990-х років, коли виникла необхідність реанімувати страшну сімейку. Один по одному виходили повнометражні фільми, а скоро з’явився і серіал «Нова сімейка Адамсів», що став, по суті, ремейком класичних епізодів і проіснував два сезони. Серед наших співвітчизників прихильників цього специфічного нішевого продукту мало. Їх слід шукати серед представників нової для нас субкультури — готів. Готична субкультура, що зародилася на хвилі пост-панку, різношерста й неоднорідна. Зовнішність членів сімейки Адамсів нагадує «прикид» готів, а «чорні» похмурі жарти героїв зрозумілі винятково представникам цієї субкультури. Проте обидві версії «Сімейки Адамсів» зняті за всіма правилами та законами серіального мистецтва.

Герої серіалу «Сімейка Адамсів» (1964)

Усі шість сезонів серіалу «Секс і мі сто» (Sex and the City) пройшли в Америці, Західній Європі, Україні й Росії з величезним успіхом в період з 1998 по 2004 рік. Щоправда, цей серіальний продукт також вельми специфічний і не призначений для широкої аудиторії. Слід почати з того, що «Секс і місто» — історія, яка спочатку знімалася для демонстрації лише в кабельній мережі. Вітчизняні телеканали пускають серіал в ефір зазвичай після півночі. Причина такого обмеженого доступу не лише в тому, що в назві присутнє слово «секс», — сюжет сповна відповідає назві. Кожен 30-хвилинний епізод розповідає про інтимні пригоди чотирьох панн бальзаківського віку, різних за характером і темпераментом, але об’єднаних дещо вільними, прогресивними поглядами на життя, в тому числі інтимне. Як показав час, кабельні мережі, закодовані канали і пізні години показу не завадили серіалу отримати культовий статус — переважно серед жінок того ж таки віку, що й героїні фільму, і з тими ж поглядами на життя. Показово, що «Секс і місто» не засуджували феміністки. Навпаки, історії про успішних жінок, які в особистому житті надають перевагу чоловічому підходу до справи, відтісняючи, таким чином, чоловіків-шовіністів на задній план і надаючи їм по життю другорядні ролі, були сприйняті активістками руху за жіноче рівноправ’я «на ура». І не менш показово те, що серед шанувальниць «House M. D.» дуже багато прихильниць серіалу «Секс і місто». Цей серіал не мав аналогів і став класичним прикладом екранізованої жіночої емансипації, а спроби російських продюсерів адаптувати його ідею в серіалах власного виробництва «Бальзаківський вік, або Всі мужики сво…» (Бальзаковский возраст, или Все мужики сво…) та «Парубки» (Холостяки) виявилися невдалими.

Героїні серіалу «Секс і місто»

Актриса Неллі Уварова в образі Каті Пушкарьової, головної героїні серіалу «Не у вроді щастя»

Восени 2005 року серіал «Не у вроді щастя» (Не родись красивой), що вийшов майже водночас у Росії й Україні та знімався конвеєрним методом «один день — одна серія», несподівано вирізнився з решти телевізійного «мила». При цьому російська прем’єра відбулася не на федеральному каналі, а в ефірі нового нішевого каналу СТС. Причина не лише у вдалій адаптації колумбійської теленовели «Поганенька Бетті» до знайомих нам пострадянських реалій. І не лише в тому, що до справи взявся відомий продюсер Олександр Роднянський. Вперше, і поки що востаннє, події цього, на перший погляд, рядового 200-серійного мелодраматичного фільму з комедійним ухилом обговорювалися не лише домогосподинями по телефону чи секретарками в офісах. До перегляду залучилися, здолавши снобізм, представники творчої інтелігенції, котрі до пришестя негарної Каті Пушкарьової вважали себе вищими за цей «мильний» примітив. Вже після чотирьох десятків серій до перегляду і подальшого обговорення залучилися найширші верстви населення України, Росії, Білорусі. Використавши, як і творці «House M. D.», досвід попередників, творці серіалу «Не у вроді щастя» настільки скрупульозно й відповідально підійшли до створення образів навіть епізодичних героїв і до підбору акторів, що практично весь акторський склад серіалу почали впізнавати. А виконавиця ролі Каті Пушкарьової, відома до того моменту лише вузькому колу московських театралів Неллі Уварова, стала на деякий час «головною актрисою» Росії і навіть намагалася на хвилі успіху вести телевізійні шоу в Україні. Ні до, ні після з часів «Сімнадцяти миттєвостей весни» і «ЗнаТоКів» головна пісня телефільму, яку виконала російська співачка Юлія Савичева, зігравши в серіалі також невеличку роль самої себе, не ставала стовідсотковим хітом. Проте другого сезону пригод Каті Пушкарьової творці досі не обіцяють.

Герої серіалу «Декстер», знятого за мотивами роману Дж. Ліндсея. У центрі — актор Майкл Холл в образі Декстера Моргана

Починаючи з 2006 року на власну нішу серед лідерів субкультурного серіального продукту претендує «Декстер» (Dexter). Це явне «кіно не для всіх» про серійного вбивцю, що проживає в Маямі, працює експертом у поліції і очищує світ від інших серійних вбивць, уже витримало чотири сезони по 12 серій. У Росії та Україні з’явилося навіть декілька фан-клубів, об’єднаних спеціальним фан-сайтом. Цей фільм, що має чіткі вікові й часові обмеження для показу, в Росії йшов на адаптованому каналі «Fox Crime», а в Україні його ще не ризикнув показати ніхто, хоча реклама серіалу вже з’явилася на одному з вітчизняних каналів.

Поки невідомо, як довго зможе утримувати планку команда Девіда Шора і чи стане шостий сезон «House M. D.» початком кінця. Але ясно одне: навіть якщо б серіал «Доктор Хаус» обмежився двома-трьома сезонами, він усе одно став би подією, найкращим серіалом початку століття, впливав би на уми й мав велике культурне значення. Оскільки самі «батьки» проекту називають його шоу, на чому вже не раз наголошувалося, він, як і всяке шоу, повинен тривати.

Розділ 2

Недобрий доктор

Телевізійний серіал «Доктор Хаус» є своєрідною сумішшю «вертикального» серіалу, кожна серія якого — це завершена історія порятунку життя чергового пацієнта, що триває 43 хвилини, і такого собі телероману на кшталт «Династії» або «Санта-Барбари», де особисте життя кожного персонажа і його взаємини з іншими дійовими особами стають зрозумілими, тільки якщо дивитися кожну серію. Через цей синтез випадковому глядачеві буде зрозумілий процес розв’язання окремо взятої медичної загадки, а ось стосунки головних героїв та їхня манера поведінки — ні. Випадковий глядач не завжди збагне, чому в кожному епізоді лікарі, рятуючи людське життя, поводяться саме так, а не інакше.

Наприклад, у певний момент доктор Вілсон починає пити забагато кави, стає дратівливим, а на його обличчі з’являються явні ознаки безсоння. Глядачеві, котрий знайомиться з лікарем уперше, пояснюють: це пов’язано з деякими особливостями приватного життя Вілсона — після розлучення з черговою дружиною доктор переїхав до Хауса, який у своїй звичній

1 ... 12 13 14 ... 61
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Феномен доктора Хауса», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Феномен доктора Хауса"