Читати книгу - "Звільни свого внутрішнього римлянина"

що сам він жив у палаці. Він володів п’ятьма сотнями рабів, які обслуговували його маєтки, але збудував для себе лише один будинок. Він робив великі інвестиції в срібні копальні, у сільськогосподарські землі та в рабів. Він зробився таким багатим, що профінансував кампанію Юлія Цезаря, коли той пішов у політику. Нерухоме майно Красса коштувало цілих двісті мільйонів сестерціїв. Та під кінець він зажадав повторити досягнення Юлія Цезаря — людини, прихід якої до влади сам і профінансував. На власний кошт він зібрав військо і вторгся в Персію, де і був убитий. Коли військо зазнало розгромної поразки під Каррами, разом із Крассом загинули двадцять тисяч відважних римлян, а ще десять тисяч потрапили до полону. Перси познущалися над жадібністю Красса й залили йому, вже мертвому, рота розплавленим золотом.

Через загрозу пожежі міська нерухомість не завжди була надійним вкладенням капіталу. Одного разу, піднімаючись на Циспій[20], ми з моїм товаришем Юліаном побачили, що велика багатоквартирна, на кілька поверхів, будівля загорілася. Полум’я швидко перекинулося на навколишні будівлі — й запалав цілий квартал. Ми дивилися на високі вогняні язики, що злітали в небо. Відтак Юліан повернувся до мене й сказав:

— Нерухомість у місті дає дуже непоганий прибуток, але ризики при цьому є занадто високими. Якби можна було винайти засіб, щоб римські будинки перестали постійно горіти, клянуся Юпітером, я б продав усі свої сільські садиби і купив би будинок на Есквіліні[21]!

Звичайно, він має рацію. Частіше за все міська нерухомість обертається великим головним болем. Дві мої власні крамнички нещодавно завалились, а в інших стіни вже геть потріскалися, неначе й вони збираються зробити те саме. Звідти повтікали навіть миші. Звичайно, людину моїх статків, що дивиться на життя філософськи, це не хвилює, але інші, й таких чимало, вічно панікують від однієї думки про те, що їхня міська власність може швидко перетворитися на руїни.

Завжди вигідно позичати гроші. Звичайний відсоток на позику під заставу землі в Італії становить шість відсотків, а за позикою без застави, як правило, сплачують дванадцять відсотків на рік або один відсоток на місяць. Я уклав чимало таких угод і в Римі, і в провінціях. Окрім того, що надавати позички є само по собі вигідною справою, це ще дозволяє бути корисним своїм друзям: надавати їм комісійні або продавати частку в угоді на якесь починання, що здається особливо привабливим. Ясна річ, залучати друзів до ведення спільних справ слід із великою обережністю. Якщо вони втратять кошти через те, що позичальник оголосить себе неплатоспроможним, то звинувачуватимуть у цьому тільки вас, хай би скільки разів до того ви їх попереджували про можливі ризики.

Ми, ті, хто позичає, живемо в постійній тривозі. Коли позичиш гроші торговцю, не спиш уночі й постійно дослухаєшся до кожного подиху вітру або далекого гуркоту грому, бо тривожишся, чи не загинуть у морі його кораблі. Треба вміти самому оцінювати кредитоспроможність людини. Як мовиться, «хто вірить усьому, що йому скажуть, не досягне великих успіхів, особливо у фінансових справах». Як гладіатор на арені, ділова людина має вибудовувати свою тактику. Неможливо вказувати позичальникові, на що витрачати гроші, але можна приглядати за тим, що він затіває і де перебуває на той випадок, якщо він зіштовхнеться з дефіцитом коштів і вирішить, що краще втекти, ніж із вами судитися. У Езопа є байка про кажана, який позичив грошей, аби почати торгівлю разом із тереном і нирком. Коли корабель затонув, кажан усе втратив і відтоді так боїться зустрічі з кредиторами, що вирушає на пошуки їжі лише вночі.

Якщо хтось із ваших боржників оголошує себе неплатоспроможним, учинити з ним потрібно якомога суворіше. Продайте все його майно, яке тільки дозволяє закон, аж до одягу, що він на собі має. Якщо й цього не вистачить, аби покрити його борг, треба продати в рабство його дітей. За здорових дітей і немовлят мають дати добру ціну, а решту ваших позичальників цей ваш учинок змусить добряче подумати, перш ніж оголошувати себе банкрутами. Дефіцит продуктів теж надає великі можливості для збагачення. У такі періоди ціна на зерно злітає вгору, і короткотермінові беззаставні позики можна давати під п’ятдесят відсотків річних.

Якщо ви є людиною незаможною, але хочете розбагатіти, мусите мати меткий розум і наслідувати приклад Ероса, бога кохання, батьками якого були Злидні і Винахідливість. Він успадкував якості обох своїх батьків. Подібно до одного з них, Ерос не має за душею геть нічого, ходить босий і не має власного дому, ночує на вулиці і спить на голій землі. Подібно ж до іншого, Ерос завжди прагне прекрасного, ставить перед собою високі цілі та сміливо йде до них, повсякчас знаходячи різноманітні можливості для отримання бажаного. Тільки у гонитві за багатством намагайтеся не виходити за межі пристойності. Скотитися до рівня вульгарного плебея дуже легко. Одному з моїх вільновідпущеників якось приснилося, що він їсть власні фекалії з хлібом і йому це подобається. Сон виявився віщим. Йому поталанило вступити в права успадкування, але домігся він цього незаконним способом. Отримуване ним уві сні задоволення свідчило про те, що на нього очікує якась вигода, але наявність власних екскрементів говорила про те, що його претензії будуть суперечливими, а дії — сумнівними. Інакше кажучи, його виграш виявиться непривабним. Корисно прислухатися до слів іншого мого колишнього раба, «фермера», про якого я вже тут згадував. До кожної нової партії рабів у кайданах він завжди звертається з невеликою промовою, у якій пояснює, що вони можуть стати такими ж успішними, як і він.

— Даю вам чесну й корисну пораду, — починає він. — Якщо ви дійсно хочете стати благопристойними й отримати свободу, перш за все демонструйте повагу там, де це доречно; прагніть того, що буде корисним вашому господареві; поважайте батьків; завойовуйте довіру одне одного; не зводьте наклепів і не слухайте наклепників. Якщо ви нікому не нашкодите й нікого не зрадите, то проживете хороше, щасливе, шляхетне життя й нікому не вчините образи.

Щоденно виявляючи наполегливість у праці та відданість безпосередньому керівникові, ви також зможете піднятися в суспільстві на вищий щабель.

Однак якщо ви маєте більше честолюбства, ніж той мій «фермер», то вам доведеться стати популярним і знаменитим. Одним зі способів набуття популярності в народних масах є шлях гладіатора. Буває, що іншого вибору просто не залишається: наприклад, якщо вам доводиться це робити за вироком суду або якщо ви є рабом і господар вирішив віддати вас до гладіаторської школи. Але