Читати книгу - "Чи мріють андроїди про електричних овець?, Філіп Кіндред Дік"

у Рейчел. — Який жах! Невже колись так робили? Яка жорстокість! В окропі живі омари?

Однак індикатори не поворухнулися. Формально, її реакція була правильною. Але симульованою.

— Ви винаймаєте в горах будинок, — провадив він, — у рекреаційній зоні. Грубі сукуваті соснові колоди, великий камін.

— Так, — сказала Рейчел і нетерпляче кивнула головою.

— На стіні хтось повісив старовинні мапи, гравюри Каррієра та Айвза, а над каміном голова оленя, дорослий самець з розгалуженими рогами. Люди навколо вас захоплюються інтер’єром будиночка, а ви...

— Лише не головою оленя, — заперечила Рейчел. — Стрілки колихнулися тільки в межах зеленого регістру.

— Ви завагітніли, — провадив Рік, — від чоловіка, що пообіцяв з вами одружитися. Чоловік покидає вас і йде жити до іншої жінки, вашої найкращої подруги; ви робите аборт і...

— Я ніколи не зроблю аборт, — сказала Рейчел. — У будь-якому разі це неможливо. За це карають довічним ув’язненням, до того ж поліція пильно стежить, — цього разу обидві стрілки стрімко стрибнули на червоне.

— А звідки ви знаєте, — запитав її з цікавістю Рік, — про складнощі, пов’язані з отриманням дозволу на аборт?

— Про це всі знають, — відповіла Рейчел.

— Видалося, ніби ви знаєте це з власного досвіду, — він уважно спостерігав за стрілками; вони знову стрибнули далеко від нульової позначки. — І ще одне запитання. Ви йдете на побачення з чоловіком, і він запрошує вас до своєї квартири. Вдома він пропонує вам випити. Тримаючи келих у руці, крізь відчинені двері ви помічаєте на стінах спальні плакати, на яких зображено мальовничий бій биків, і йдете подивитися на них зблизька. Він проходить за вами. Зачиняє двері. Обіймає вас і каже...

— А що таке плакат із боєм биків?

— Це великі, зазвичай кольорові малюнки, на яких зображено матадора у накидці й бика, що намагається простромити його рогом,— це його дещо спантеличило. — А скільки вам років? — запитав він; може, вся суть у її віці.

— Мені вісімнадцять,— промовила Рейчел.— Гаразд, тож чоловік зачиняє двері й обіймає мене рукою. І що він каже?

— А ви знаєте, чим закінчуються бої биків? — запитав Рік.

— Думаю тим, що хтось зазнає ушкоджень.

— Бика завжди вбивають укінці, — він чекав, спостерігаючи за двома стрілками. Вони хіба що трохи здригнулися і не більше. Жодного істотного відхилення. — Тепер останнє запитання, — сказав він. — Із двох частин. Ви дивитеся по телебаченню старий фільм, ще довоєнний. Показують бенкет, саме в розпалі; гості смакують сирими устрицями.

— Фу, — відреагувала Рейчел; стрілки вмить стрибнули.

— Головна страва — варений собака, фарширований рисом, — цього разу стрілки знову стрибнули, але вже не так далеко, як при згадці про сирих устриць. — Сирі устриці для вас відразливіші, ніж страва з вареного собаки? Звісно ж ні.

Він поклав на стіл свій олівець, вимкнув промінь світла, зняв з її щоки сітчастий диск.

— Ви — андроїд, — сказав він. — Це висновок за результатами тесту, — поінформував він її — чи радше його, себто андроїда, — а також Елдона Роузена, який дивився тепер на нього болісно-тривожно; обличчя старого скривилося, а тоді буквально за якусь мить, немов пластмасове, швидко набрало сердито-занепокоєного вигляду.

— Адже так? — запитав Рік.

Жодної відповіді від обох Роузенів.

— Послухайте, — розсудливо проговорив Рік, — між нами нема конфлікту інтересів; для мене дуже важливо, щоб тест Войґта-Кампфа давав достовірні результати, і для вас це також дуже важливо.

— Вона не андроїд, — зронив старий Роузен.

— Я в це не вірю, — відрубав Рік.

— А навіщо йому брехати? — в’їдливо запитала Рейчел у Ріка. — Якби нам треба було вас конче обдурити, то ми б таки знайшли спосіб, як це зробити.

— Наполягаю на проведенні аналізу кісткового мозку, — провадив Рік. — Тільки за допомогою біохімічного аналізу можна остаточно з’ясувати, чи ви андроїд, а чи людина; звісно, процедура повільна і болісна, але...

— На законних підставах, — сказала Рейчел, — мене не можливо змусити пройти аналіз кісткового мозку. У таких випадках вже зареєстровані судові рішення; свідчення проти самого себе. Тим паче, у випадку живої людини, а не тіла деактивованого андроїда, аналіз забере багато часу. Ваш триклятий тест Войґта-Кампфа спрацьовує за рахунок спеціалів; їх потрібно постійно перевіряти, а поки уряд це робив, то ви в управлінні поліції протягнули той тест Войґта-Кампфа. Але в одному ви все ж таки маєте рацію — тестування закінчилося.

Вона підвелася, відійшла на кілька кроків і стояла до нього спиною, притиснувши руки до стегон.

— Суть не в законності проведення аналізу кісткового мозку, — промовив захриплим голосом Елдон Роузен. — Суть у тому, що ваш тест на емпатію виявився абсолютно недостовірним щодо моєї племінниці. І я можу навіть пояснити, чому за результатами тесту ви вважаєте, що вона — андроїд. Рейчел виросла на борту «Саландера-3». Вона там народилася; провела на космічному кораблі чотирнадцять зі своїх вісімнадцяти років, всі знання вона черпала з бібліотеки на магнітних стрічках, а також із того, що дев’ятеро інших дорослих членів екіпажу розповідали про Землю. Отже, як вам це, мабуть, добре відомо, корабель повернувся на Землю, здолавши перед тим одну шосту шляху до Проксими. В іншому разі Рейчел ніколи б не побачила Землі, ну, хіба що в похилому віці.

— А ви б і мене деактивували, — кинула Рейчел через плече. — Аякже, мене б убили, щойно я потрапила б до рук поліції. Про своє невеселе становище я дізналася ще чотири роки тому, одразу після прибуття на Землю і вже не вперше проходжу тест Войґта-Кампфа. Фактично я рідко коли покидаю стіни цього будинку; це величезний ризик, скрізь поліцейські блокпости, скрізь летючі патрулі, що хапають незареєстрованих спеціалів.

— І андроїдів, — додав Елдон Роузен. — Але влада про це нікому не розповідає; навіщо комусь знати, що на Землі є андроїди і що вони живуть серед людей.

— Я думаю, ви помиляєтесь, — сказав Рік. — Думаю, різноманітні поліцейські управління тут та в Радянському Союзі їх уже давно повиловлювали. Населення тепер досить малочисельне; кожен мешканець рано чи пізно неодмінно наразиться на випадковий блокпост, — принаймні таким був задум.

— Які ви маєте приписи, — запитав Елдон Роузен, — у разі помилкової ідентифікації людини як андроїда?

— Це