Читати книгу - "Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- А якщо він помре? я ж не виживу.
- Ні. Катю, чуєш? він не помре. Все буде добре. - відповівши, чоловік ще сильніше мене обійняв. - хочеш поїхати до дому? - запитання чоловіка застало мене зненацька.
- До дому? - проговорила я йому в плече.
- Так.
- А ти? - чомусь зараз я зовсім не думаю, що говорю. Яке ще ти? ти зглузду з'їхала?
- Я розберуся. - здається чоловіка це зовсім не здивувало. Я не хотіла від нього відстороняться. Від нього так приємно пахне. Схоже я схожу з розуму.
Через силу я все-таки відсторонилася від нього. І відразу відвернулася. Я знаю, він уже побачив мене плачучи, але зараз я ще жахливіше виглядаю.
- Давайте повернемося. - я сказала це, і швидко сіла в машину. Чоловік теж не забарився. З часом ми вже їхали назад у комплекс, і все повернулося на свої місця.
Оскільки від'їхав ми не на багато. Вже через 30 хвилин, були на місці.
- Дякую. - сказавши це, я пульою вилетіла з авто, та пішла в кімнату. Там вже була Маша, робила якусь роботу.
- Оо, він тебе відпустив? - поцікавилася дівчина.
- Так. - сумно відповіла. Пройшла в кімнату, та сіла на своє ліжко, закривши руками лице.
- А що з настроєм? - Маша піднялася із стільця, та підійшовши до мене, обійняла за плечі.
- В мене тато захворів. Я їду до дому.
- Що? що сталося?
- Інфаркт.
- О боже, мила, мені дуже шкода. Я впевнена він одужає і все буде добре. - співчутливо відповіла.
- Я теж.
- Коли ти їдеш?
- Сьогодні. Мирослав мене відпустив.
- Ти ж приїдеш ще? - з надією запитала.
- Звісно. - я легенько усміхнулася дівчині.
Згодом, я прийнялася збирати речі. їх було не дуже багато, тому це зайняло, не більше години. Коли речі були зібрані, як і я, я направилася до Мирослава.
- Мирослав Антонович. - постукавши, я ввійшла. - я поїду.
Чоловік сидів в кріслі, та пив каву.
- Так, звісно. Може вас завести? - невимушено запитав.
- Що? - перепитала я.
- В такому стані, краще не сідати за руль. - на що це ти натякаєш? вважаєш я не зможу себе контролювати? Але я вирішила тримати себе в руках. Він просто ввічливий.
- Я в порядку. - коротко відповіла.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хочеш я буду твоєю?, Мері Рейн», після закриття браузера.