Читати книгу - "Жагучі бажання , Ксана Рейлі"

Розділ 11

Божена

Я планувала замкнутися у своїй квартирі, щоб не бачити більше того нахабного обличчя Вадима, але не встигла навіть зачинити двері, як Вадим зупинив мене, схопившись за ручку. Я здивовано підняла обидві брови, очікуючи його пояснень. Очевидно, що він хоче щось сказати.

— Цієї ночі я залишуся в тебе, — ці слова вилетіли з його вуст так легко, наче це було щось звичайне.

— Що? — розгубилася я.

— Кажу, що залишуся з тобою, — повторив він.

— Але навіщо? Якщо ти думаєш, що я знову втечу в клуб, то це не так. Я не збираюся цього робити.

— Ти п'яна, — сказав він так, наче це все пояснювало.

— Я не п'яна! — голосно заперечила та насупилася.

Вадим зітхнув, підійшов на крок ближче і нахилився до мого обличчя. Я напружилася від цієї несподіваної близькості. Мені хотілося опустити погляд вниз, але він пальцями схопив моє підборіддя, змушуючи дивитися на нього.

— У тебе очі почервоніли, а ще вони неприродно блищать. До того ж твій язик заплітається.

— Нічого він не зап...

— Не сперечайся! Я просто прослідкую, щоб тобі раптом не було погано вночі.

Я видихнула, скинула його руку зі свого обличчя та увійшла глибше у квартиру. Розуміла, що нема сенсу сперечатися з ним. Вадим був занадто впертим, чого не скажеш з першого погляду. Раніше він мені здавався іншим. Зараз же такий серйозний. Я зігнулася, намагаючись розібратися з ремінцями на своїх босоніжках. Краєм ока помітила, що Вадим почав стягувати з себе шкіряну куртку. Я коротко пройшлася по ньому поглядом. Сьогодні на ньому була тонка чорна водолазка, а не сорочка, як зазвичай. Тканина вдало підкреслювала кожен його м'яз. Я оцінила його тіло своїм поглядом, а тоді зосередилася на його татуюваннях. Я могла бачити лише ті, що на долонях, але була впевнена, що їх у нього значно більше. Цікаво, як багато малюнків ховається за його одягом? Я навіть не знала, чому думала про це. Можливо, через Іслеро? На тій фотографії, яку він надіслав мені, у нього всі груди та передпліччя були вкриті чорнилом.

— Тобі потрібна допомога? — раптом спитав він, кивнувши на мої стопи.

Я швидко глянула на них, розуміючи, що досі не змогла розстібнути ремінці. Я випрямилася, зітхнула та кивнула головою. Якби постаралася, то змогла б впоратися з цим, але мені чомусь хотілося побачити Вадима на колінах, принизити його не менше, аніж він зробив це зі мною в клубі. Я кинула йому виклик, зацікавлено піднявши одну брову. Було дивно, коли він без жодних сумнівів присів поруч з моїми ногами. Я опустила погляд на біляві пасма його волосся, що майже ховалися за моєю спідницею. Якби він трохи нахилився ближче, то його обличчя б опинилося під нею. Я прикусила губу, відчуваючи, як жар підступив до моїх щік. Його пальці торкалися моєї щиколотки. Це не мало б викликати у мені відчуттів, але серце чомусь забилося швидше. Груди стиснуло від дурного хвилювання, від якого хотілося дихати глибше. Я непомітно втягнула повітря. У голові запаморочилося, тому довелося покласти свою руку на плече Вадима, аби не впасти. Його м'язи під моїми руками напружилися. Я відчувала, яким гарячим виявилося його тіло на дотик. Мені стало цікаво, які відчуття б з'явилися тоді, коли б я торкнулася його оголеної шкіри? Губи раптом стали надто сухими. Печіння здавалося нестерпним, тому я швидко облизала їх. Якраз у цей момент Вадим підняв на мене свій погляд. Я дивилася на нього у відповідь, ігноруючи те, як палало моє тіло. Коли він стояв ось так переді мною на колінах, ніжно торкаючись моїх ніг, — це було найкраще видовище з усіх, що я бачила у своєму житті.

— Ти в порядку? — спитав він дещо підозріло.

Мої очі розширилися від страху. Він же не зміг прочитати мої думки, чи не так? Я важки глитнула слину та кивнула головою.

— Виглядаєш так, наче тебе нудить, — пробурмотів Вадим, знову зосередившись на моїх босоніжках.

— Дійсно! — їдко сказала я. — Тобі ж огидно дивитися на мене.

Він обережно зняв одну туфлю з моєї ноги та опустив мою стопу на підлогу. Я здригнулася, коли встала на холодний паркет. Вадим взявся за ремінці на іншій нозі, і вже через декілька хвилин я стояла обома ногами босоніж. Він підвівся, не відступаючи. Через це ми стояли надто близько. Настільки, що я передом відчувала жар його тіла. Вадим був значно вищим, і через відсутність підборів я почувалася не так упевнено перед ним. Але мені не хотілося показувати йому свою невпевненість, тому я високо здійняла голову, дивлячись йому просто в очі.

— От коли ти глянеш на себе в дзеркало, — спокійно почав він, вивчаючи своїм поглядом моє обличчя, — тоді й зрозумієш, чому я так сказав.

— У цьому нема потреби, — байдуже мовила я. — І так чудово зрозуміла, що недостатньо красива для тебе.

— Я ніколи не казав цього. — Вадим насупився.

— Це ж очевидно, — буркнула я та відвела погляд. — Хочу прийняти душ. Ти... Ти можеш залишатися у вітальні.

— Візьми свій телефон і напиши батькам, щоб вони не хвилювалися за тебе, — нагадав він.

Я глянула позаду нього та побачила свій телефон на тумбочці. Вадим передав мені його. Я швидко вирвала телефон з його рук і поспішила до ванної кімнати, похитуючись в різні боки. Хоч і намагалася триматися стійко, сама розуміла, що алкоголь добряче подіяв на мене. Я сховалася у ванній кімнаті та підійшла до дзеркала. Мій погляд був трохи розмитим, але я могла бачити навколо губ розмазані сліди від червоної помади. Ось, що Вадим мав на увазі. Дивлячись на моє обличчя, він фактично бачив мій поцілунок з Філіпом. Але мені це подобалося... Подобалося бути поміченою та брудною після поцілунку. Я провела пальцями по своїх губах, згадуючи той момент. Це було приємно. І ця розмазана помада... Чорт! Це до біса сексуально. Я відчула, ніби моя кров закипає в жилах. Мені хотілося чогось більшого. Серце шалено билися в грудях, а в животі затягнувся дивний вузол. Я сильно зажмурилася, стискаючи пальцями раковину. Спочатку поцілунок з Філіпом, а потім Вадим на колінах переді мною. Його голова майже під спідницею моєї сукні. Ці думки безперервно крутилися в моїй голові. Я відчувала дике збудження.

Мій телефон видав звук про вхідне сповіщення. Хотілося застогнати вголос, адже це, мабуть, хтось з батьків. Зараз точно був не той момент, аби спілкуватися з ними. Але коли я розблокувала свій телефон, то побачила повідомлення від Іслеро. Мої очі збільшилися. Я сперлася попереком до стільниці та тремтливими пальцями відкрила наше листування. Ми не спілкувалися вже декілька днів через те, що я розбила свій старий телефон. Добре, що мені вдалося відновити всі листування у своєму акаунті. Я глибоко вдихнула та почала читати:

Islero: Ти вже декілька днів не пишеш мені. Щось сталося?

Моє серце стиснулося, адже за мене ще ніколи ніхто з чоловіків не хвилювався.

Coco: Були проблеми з телефоном. Зараз уже все добре. Я знову тут.

Islero: Це чудово. Я скучив за тобою.

Мої губи розтягнулися в легкій усмішці. Це було занадто приємно.

Coco: Я теж. Але я постійно згадувала та думала про тебе. Як зараз, наприклад.

Islero: Ти думала про мене?

Coco: Угу... Перед тим, як ти написав мені.

Islero: І про що саме ти думала?

Ох, про що ж я думала... Знову з'явилося те дивне відчуття внизу живота, тож я схрестила ноги. Та від цього легше не стало. Мабуть, мій не зовсім тверезий стан надав мені сміливості, адже я наважилася написати:

Coco: Уявляла, як ти торкаєшся мене. Я зараз настільки збуджена, що готова кінчити від однієї думки про твої пальці.

Мої щоки ще дужче почервоніли, стало гаряче. Я дивилася в екран телефону, очікуючи його реакції. Серце глухо билося в грудях, а пульсація між ногами була майже нестерпною. Я чекала його відповіді, і це очікування ще більше розпалювало мене. Щось усередині тьохнуло, коли я побачила повідомлення від нього:

Islero: Я хочу, щоб ти зробила це, Коко. Хочу, щоб ти задовольняла себе з думками про мене.

Я прикусила губу, щоб стримати довгий протяжний стогін. У горлі стало надто сухо, тож я зглитнула.

Coco: Допоможи мені.

Це було відчайдушне прохання на межі того, щоб зірватися. Я підтягнула свою спідницю та застрибнула на стільницю біля раковини.

Islero: Ти в ліжку?

Coco: Ні. Я у ванній. Сиджу на стільниці з розсунутими ногами. Чекаю твоїх вказівок.

Це було нахабно, але мені завжди хотілося бути такою. Я не скромна дівчинка, якою намагалася задаватися. І з появою загадкового Іслеро мої найпотаємніші бажання розкривалися з новою силою.

Islero: Поклади телефон між своїх ніг. Повільно просунь руку у трусики та починай пестити себе, вимальовуючи кола своїми пальцями. Не відривайся на повідомлення. Тільки читай. Я буду підказувати тобі.

Я кивнула головою, наче він був десь тут поряд і бачив мене такою. Моя рука лягла на живіт, а тоді я повільно опустила її нижче, зачіпаючи гумку чорних мереживних трусиків. Тихий стогін вирвався з вуст, коли мої пальці занурилися у вологі складки. Я навіть не думала, що встигла так сильно збудитися. Жар підступив кудись аж до шиї. Я відкинула голову назад, і моє волосся розсипалося по спині. Мої рухи стали інтенсивнішими, а дихання — важчим. Я знову застогнала, але тепер уже голосніше.

Звук з квартири нагадав мені, що я не одна. Моя інша рука потягнулася до крана, щоб відкрити його. Шум води заглушив мій черговий стогін від зайвих вух. Присутність Вадима злила і водночас заводила мене ще більше. Цікаво, що він би зробив, якби дізнався, що та маленька дратівлива дівчинка просто зараз задовольняє себе тоді, коли він сидить за стінкою? Я задоволено та хитро усміхнулася своїм думкам. Це дивно, що він так раптово з'явився у моїй голові та уяві. Я опустила погляд на телефон, де була наступна вказівка від Іслеро. Він просив мене торкнутися своїх грудей, тож я без жодних вагань вільною рукою спустила верх сукні та просунула долоню під бюстгальтер, торкаючись своїх напружених сосків. Ще один доказ того, якою збудженою я була зараз. Мої пальці почали рухатися інтенсивніше. У голові вимальовувалися все нові картинки. Я не знала обличчя Іслеро, але його руки в татуюваннях, плечі... Я слухняно виконувала всі його вказівки, насолоджуючись відчуттями. Мені хотілося, щоб він так само торкався себе у цей момент з непристойними думками про мене. Я відчувала, що уже на межі. Відкинула голову назад, спершись нею до дзеркала. Моя спина вигнулася, пальчики на ногах напружилися, а з горла вирвався мовчазний крик. Моє тіло тремтіло від сили оргазму, а дихання було таким важким, що я мало не задихнулася. Втомлено заплющила очі, намагаючись утамувати свої емоції. Моя рука все ще була в моїх трусиках, і я відчувала, що вони стали ще вологішими. Коли я нарешті отямилася та витягнула свою руку, то зосередилася на останньому повідомленні:

Islero: Тобі вдалося?

Coco: Так. Це було прекрасно. Дякую.

Islero: Завжди будь ласка.

Я засміялася, бо ці повідомлення були схожі на звичайну допомогу в побуті чи навчанні. Але це було щось зовсім інше — глибоке та чуттєве. Я потягнулася до крана, щоб закрити воду. Не могла знати, як тихо поводилася, але сподівалася, що Вадим не чув цього. Я помітила нове повідомлення:

Islero: Мені потрібні докази. Я не засну, якщо не буду впевнений, що ти не збрехала.

Отже, йому було важливо, аби я таки змогла отримати насолоду з ним, навіть якщо він не торкався до мене фізично. Я прикусила губу, обдумуючи його прохання. Варіантів було не так багато, тому я швидко стягнула з себе трусики, поклала їх на стільницю та сфотографувала так, щоб було видно вологу пляму. Я надіслала йому фотографію з підписом:

Coco: Так достатньо переконливо?

Я не зводила очей з екрана, очікуючи реакції Іслеро. Мені хотілося, аби він був задоволений мною, але водночас бажав ще сильніше мене.

Islero: Цього недостатньо. Я хочу побачити на власні очі, якого вологою ти будеш, коли я нарешті торкнуся тебе. Хочу чути твої стогони й крики задоволення, коли я купатимуся у твоєму теплі. Я хочу тебе, Коко. І коли ми нарешті зустрінемося, то присягаюся, що зроблю тебе своєю.

Я ледь затремтіла від цих слів, а мій рот відкрився. Це було схоже на обіцянку. Я підняла погляд вверх, глянувши на себе в дзеркало. Скуйовджене волосся, почервонілі щоки, опухлі покусані губи та все ще та розмазана помада. Я була схожа на дівчину, яка щойно отримала хороший секс. І я хотіла цього. Так сильно хотіла, що мало не задихалася. І якщо після нашої зустрічі він усе ще захоче зробити мене своєю, то я нізащо не відмовляюся від цього задоволення. Від думок я відірвалася тоді, коли почула стукіт до дверей ванної кімнати...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍