Читати книгу - "Будинок не для щастя, Олександра Малінкова"

    Шалений адреналін, скажу я вам, аж у скронях стукотить.

- Відпусти мене негайно! - Нарешті вибухає Аліна, а я вже якоїсь миті почав сумніватися, що зупиниться  все ж таки, відштовхує мене й замахується коліном на святе… 

    Час рятувати мої бубонці, вони мені ще знадобляться у цьому житті! 

    Все ж таки добре мати гарну реакцію, ухиляюся в останню секунду, підставляючи бік. 

- Воу! Полегше! - Вигукую у відповідь та навіть не думаю її стримувати, нехай тікає… 

    Далеко не втече… До наступного разу, крихітко!