Читати книгу - "Казочки-анекдоти, Сергій Кузнєцов"

- Так ти тому і витрачаєш теж утричі більше. Які ж будуть витрати на твоє утримання? Не економічний. Ельфи тебе прогодувати не зможуть. Та і якщо тебе царем виберуть, то доведеться й корон робити три штуки. Самі витрати.

- А я не тільки літати майстер, а ще й можу дати виборцям вогонь. Дуже корисна штука у господарстві. Ну, там картоплю підсмажити, суп зварити, чайник закип'ятити. Корисно, як не крути, – з хрипким риком промовив Змій, випустивши з себе невеликий струмінь полум'я, акуратно, осторонь, безпечно та у чверть сили, щоб нікому не нашкодити. Але своєю вогнедишністю все одно вразив. Декілька необережних ельфів при цьому впали з ніг від пориву повітря.

- Акуратніше дихай, дракошо, електорат зносить, – обурено проскрипіла Яга. – Їм ще голосувати за нас. Не зменшуй явку виборців.

Карлсон при цьому з хитринкою глянув на бабу Ягу:

- А ти знаєш, бабусю, що на тебе існує компромат? Забула, стара, про свої подвиги у казці «Гуси-лебеді»? А? Не пам'ятаєш, як хотіла Іванка в печі засмажити? Вже і грубку витопила, і на лопату хлопця посадила, і заслінку в печі відсунула... добре, що Іван виявився не дурень, ухилився просто дивом. А то б не оминути лиха.

- Це справа минулого і все одно неправда.

- Що неправда? Ти на себе подивися, бабусю. Як біля грубки поралася, так вся в сажі і на вибори прийшла. Як на тебе, на бруднулю, корону одягати? Не відповідаєш!

- Зате я добра і шправедлива, іштинно говорю, – Яга від хвилювання почала помітно шепелявити. А Іванко після цих слів почав прислухатися до дебатів уважніше.

- Добра? Так-так-так… он ікло в тебе в роті стирчить… криве… Та й Зміюшка теж «відповідний» щодо доброти. І в нього повний рот зубів. Того й дивись, перекусите виборця. Вже вареннячка ви, м'ясоїдні, їсти точно не станете, відразу бачу. А я б ось подбав про варення для населення, щоб різне було, з різних ягід. А ще краще, забезпечив би всьому електорату нектар у достатній кількості. Ельфи його люблять.

- Дзижчиш… дзвениш, як комар… хлопну мітлою, малявко.

- Давай, Яга, хлопни його, зухвальця. Правильно. Мені з такою дрібнотою не по честі зв'язуватися.

- Ти, Змію, сам собою істота протиприродна. Куди тобі в царі? За якою такою потребою ти взагалі літаєш? – Карлсон вирішив зайти в дебатах з іншого боку. – Чув прислів'я «народжений повзати, літати не може»? Чи то не про тебе? Саме про тебе і є.

- Ні, не про мене. Я ось якраз літати можу, не тобі рівня, гелікоптерчик-ласунчик. А от тобі самому краще б піти до мух балотуватися, там тобі саме місце за розмірами.

- Царя потрібно вибирати не за розмірами, а за умінням керувати, – вів свою лінію любитель варення. – Як же ти керуватимеш кимось, якщо не можеш упоратися зі своїми трьома головами одночасно. Одна голова в тебе пащею промовляє, друга першу вухами не чує, третя сама по собі – вогнем дихає.

- От яка ж малявка безсовісна, – Яга спробувала тактично стати на бік Змія. – Невідомо, як його змусити замовкнути. Я тобі це, Карлушко, пригадаю після голосування.

- Що ж ти, бабусю, можеш мені пригадати? Ти ж, як є, на пам’ять слабенька. Ти, Яга, навіть за віком не зможеш керувати царством. Ти ж така стара, що й свого дня народження не пам'ятаєш. Забуваєш усе, що вчора було. Називається це склероз. Діагноз такий у тебе. Зніми кандидатуру, не твоє воно.

Сперечалися, дискутували… Ельфи реагували по-різному. Іванко ж мовчки спостерігав. Нарешті, вирішили марну говорильню припинити та перейти до безпосередньої демонстрації льотної майстерності, повітряної маневреності та стійкості на віражах. Сонми ельфів зайняли найзручніші місця для глядачів на гілках ближніх дерев, розсілися на траві та просто зависли в повітрі в очікуванні змагання. Усі хотіли перед голосуванням свідомо визначитися із вибором правителя.

Першим взяв старт Карлсон. Він деякий час не вражаюче дзижчав десь у районі верхніх гілок дерев, був малопомітний. Потім різко спікірував до землі та пройшовся низько-низько на бриючому… Двигун у нього на штанцях заглух перед самою посадкою, варення скінчилося. Добре, що падати було не високо та не боляче. Виборці мляво поаплодували.

Другою пішла бабуся. Вона продемонструвала своє вміння ще менш вдало, ніж Карлсон. Високе дерево на краю галявини за невідомими законами аеродинаміки раптом стало само собою на її шляху. Швидше за все, бабуся погано розрахувала маневр чи просто її підвів зір. Від удару вона випустила мітлу, і вже некерована ступа сама шльопнулася об землю по крутій низхідній. Яга посилила свою льотну ганьбу ще й тим, що не змогла під час падіння утриматися від міцних виразів. Ніжні вушка ельфів почули якісь незнайомі слова щодо траєкторії та глісади. Політ вийшов непереконливим, бабусю виборці не гуманно освистали.

Третім злетів Горинич, як остання надія не очоленого царства. Він одразу ж зробив потужну вертикальну «свічку». Звук його зльоту справив справжнє враження, гуркіт полум'я зі зміїних ніздрів перекрив боязкі крики електорату. Плесканням крил Змій знову ж таки здув багатьох глядачів з гілок і з галявини.

- Баражує на крейсерській… – говорили знавці льотної справи, коли Горинич пройшов над галявиною на малій швидкості. Ефект був очевидний, але швидше страшливий.

Однак посадка Горинича вийшла ще трагічнішою, ніж в інших. Змій так важко вдарився об землю всією своєю вагою, що галявина здригнулася, електорат остаточно злякався і почав розбігатися геть. Дебати таким чином закінчилися, невдало та безрезультатно. Дискусійний простір спорожнів.

Сумні ельфи, які ще могли літати, розлетілися додому. Решта абияк пошкандибала пішки. Мабуть, їм доведеться ще якийсь час пожити без царя.

Іванко свою кандидатуру навіть не став пропонувати. Та й куди ж йому тут. Літати він не вмів, у демократіях не розбирався, тож у виборах участі не брав. Аж надто хитра ця справа – демократія... Ніколи заздалегідь невідомо, де приземлишся…