Читати книгу - "Чинність і дія кримінального закону в часі"

управления): Положение, утвержденное Постановлением Центрального Исполнительного Комитета СССР от 25 февраля 1927 г. // Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1927. – № 12. Отдел первый. – Ст. 123.(обратно) 669

Лише у 1959 році були скасовані і Декрет “Про хабарництво” та постанова Президії ЦВК “Про оголошення поза законом посадових осіб…” (Див.: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 квітня 1959 р. // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. – 1959. – № 15. – Ст. 91).

(обратно) 670

Див.: О временном применении Кодексов Украинской ССР на территории Молдавской ССР: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 14 декабря 1940 г. // Уголовное законодательство СССР и Союзных Республик (Основные законодательные акты): Сбориник / Под общ. ред. Д.С. Карева. – М.: Государственное изд-во юридической литературы, 1957. С. 25.

(обратно) 671

Див.: О временном применении уголовного, гражданского и трудового законодательства РСФСР на территории Литовской, Латвийской и Эстонской Советских Социалистических Республик: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 6 ноября 1940 г. // Уголовное законодательство СССР и Союзных Республик (Основные законодательные акты): Сбориник / Под общ. ред. Д.С. Карева. – М.: Государственное изд-во юридической литературы, 1957. С. 24.

(обратно) 672

Див.: Швеков Г.В. Первый советский уголовный кодекс. – М.: Высшая школа, 1970. С. 21.

(обратно) 673

Див.: Крылова Н.Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции. – М.: СПАРК, 1996. С. 26.

(обратно) 674

Див.: Игнатов А.Н. Введение в изучение уголовного права. Уголовный закон: Лекция / Под ред. Ю.А. Красикова. – М.: НОРМА, 1996. С. 24.

(обратно) 675

Шиллер Ф. Драмы. / Пер. с нем. – М.: Художественная литература, 1981. С. 230.

(обратно) 676

Див.: Про суворе покарання злочинців, які підривають економіку: Рішення Постійного Комітету Національного Народного Конгресу Китайської Народної Республіки від 8 березня 1982 р. // (переклад цього нормативно-правового акту зберігається у Національній парламентській бібліотеці України (м. Київ)).

(обратно) 677

Див.: Краснополина М.А. Основные вопросы уголовного права Народной Республики Болгария. – М.: Госюриздат, 1960. С. 9-49, 52-53.

(обратно) 678

Див.: Станик В.П. Уголовное право Польской Народной Республики (основные положения). – М.: Гос. изд-во юридиеской литературы, 1955. С. 76-77.

(обратно) 679

Див.: Келина С.Г. Основные вопросы уголовного права Венгерской Народной Республики. – М., 1960. С. 5-26, 121-127.

(обратно) 680

Див: Сперанский И.А. Уголовное законодательство Германской Демократической Республики. – М., 1959. С. 5-44.

(обратно) 681

Див.: Уголовное право Монгольской Народной Республики. Часть Общая / Б. Лаваасамбуу, Г. Совд, Х.М. Ахметшин и др. – М.: Юридическая литература, 1983. С. 66.

(обратно) 682

Див.: Нюрнбергский процесс: право против войны и фашизма / Дж. Гинзбургс, В.Н. Кудрявцев, Р.С. Кларк и др. Под ред. И.А. Ледях и И.И. Лукашука. – М.: ИГП РАН, 1995. С. 110.

(обратно) 683

За матеріалами Інтернет-сайту http://www.turkmenistan.ru/

(обратно) 684

Див.: Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх / Пер. з англ. О.М. Мокровольського. – К.: Веселка, 1993. С. 139. (- 192 с.)

(обратно) 685

Див.: Garner B.A. A Dictionary of Modern Legal Usage. – New-York – Oxford: OXFORD UNIVERSITY PRESS, 1987. P. 233-234; Hill G., Hill K. The Real Dictionary of the Law // http://dictionary.law.com.; Rehnquist W. H. The Suprim Cort: Haw It Was, Haw It Is. – New York: William Morrow and Company, Inc., 1988. P. 166; де Токвиль А. Демократия в Америке. / Пер. с фр. – М.: Прогресс, 1992. С. 125.

(обратно) 686

Блум М.И. Тилле А.А. Обратная сила закона. – М.: Юридическая литература, 1969. С. 57. Однак, таке твердження, на мій погляд, занадто категоричним. Вже на той час не розділяли такої позиції, зокрема, І.І. Солодкін, А.Б. Сахаров, М.І. Ковальов (в окремих працях), Є.А. Фролова, М.А. Єфімова та деякі інші автори (Див.: Курс советского уголовного права. Л., 1968. Т. І. С. 120 (автор глави – І.І. Солодкін); Сахаров А.Б. // Социалистическая законность. – 1961. – № 6. – С. 28; Ковалев М.И., Фролова Е.А., Ефимова М.А. Основы уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик: Практический комментарий. – Свердловск, 1960. С. 22).

(обратно) 687

Див.: Уголовное право. Общая часть / А.А.Герцензон, М.М. Исаев, А.А. Пионтковский, Б.С. Утевский. Под ред. В.Д. Меньшагина. – М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. С. 255. (автор параграфа – О.А. Герцензон).

(обратно) 688

Див.: Утевский Б.С. Уголовное право. – М.: Гос. изд-во юридической литературы, 1949. С. 20 (212 с.)

(обратно) 689

Див.: Пионтковский А.А. Вопросы Общей части уголовного права в практике судебно-прокурорских органов. – М.: Государственное изд-во юридической литературы, 1954. С. 30.

(обратно) 690

Див., наприклад: Ковалев М.И. Советский уголовный закон – Свердловск, 1956. С. 32; Научно-практический комментарий к Основам уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик. – М., 1961. С. 25; Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. М.: Изд-во МГУ, 1967. С. 267-268; Уголовное право.общая часть / А.А.Герцензон, М.М. Исаев, А.А. Пионтковский, Б.С. Утевский. Под ред. В.Д. Меньшагина. – М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. С. 255. (автор параграфа – О.А. Герцензон); Брайнин Я.М. Советское уголовное право. Общая часть (Лекции, читанные в Киевском государственном университете). Вып. 1. – К.: Изд-во Киевского университета им. Т.Г. Шевченко, 1955. С. 164. та інші роботи.

(обратно) 691

Основним аргументом, як правило була так звана “політична доцільність”. Зокрема Г.В. Швеков писав, що у довоєнні роки надання спеціальною вказівкою радянського законодавця зворотної дії кримінальному законові, який встановлював чи посилював кримінальну відповідальність “було викликане особливими умовами, в яких тоді Радянська влада вела боротьбу за існування: численні внутрішні та зовнішні вороги, котрі не гидували нічим, щоб скинути владу пролетаріату та відновити своє панування; економічна розруха, масовий саботаж чиновників, необхідність якнайсуровішого подавлення різного роду контрреволюціонерів, спекулянтів, мішечників, грабіжників, хуліганів тощо … Чи правильно було б не карати злочинців чи відноситися до них поблажливо лиш тому, що до моменту вчинення злочину відповідний кримінальний закон не міг бути прийнятий з об’єктивних причин? Уявляється, що така фактична амністія була б лише на руку ворогам Радянської влади” (Див.: Швеков Г.В. Первый советский уголовный кодекс. – М.: Высшая школа, 1970. С. 21-22). Як не дивно, у сучасній літературі також іноді з’являються спроби обґрунтувати таку законодавчу практику з тих же підходів (Див.: Улицкий С.Я. Политические и правовые проблемы обратной силы уголовного закона // Правовая реформа и актуальные вопросы борьбы с преступностью: Сб. научн. тр. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 1994. С. 33-35; Улицкий С.Я. Проблемы обратной силы неблагоприятного для виновного уголовного закона. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 2000. С. 13, 15, 16, 24, 25 та інші (- 37 с.))

(обратно) 692

Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. В 2-х томах. Т. 2. Вып. 2, 3, 4. – М.: Изд-во “Юридический колледж МГУ”. 1995. С. 33.

(обратно) 693

Таганцев