Читати книгу - "Стежка навколо вогню, Лариса Лешкевич"

– І де це було?

– За кілька днів шляху від болота, на якому ми жили. Але матінка користувалася порталом. Це дуже скорочує відстань... Ти теж бажаєш помститися? – запитала Гла, мутно дивлячись на Оейде своїми водянистими очима.

– Ні, напевно, ні... Навіть  тій тварюці  Рамхебу, – Оейде поморщилася. Нова хвиля тяжких спогадів захлеснула її.

– А я бажаю! – з несподіваною силою промовила Гла і люто вишкірилася, – Він силоміць узяв мене, коли я була зовсім молодою... Не уявляєш, як це бридко, принизливо... А матінка лише посміялася з мого горя, сказала, що така потвориця має бути щасливою й вдячною за кохання.  Потім він брав мене, коли хотів. Я змирилася, мені нікуди було діватися!

Оейде здригнулася від відрази. Вона розуміла, що всі слова розради чи співчуття зараз звучатимуть фальшиво.

– А що ти скажеш про Тавіфу?  Вона справді настільки безнадійна?

– Їй краще б було померти в дитинстві... Вона хоч і моя сестра, але я її ненавиджу! – Гла покривила тонкі губи.

–  Звідки ти  можеш знати, що для неї краще!

–  Можу! Я ворожила на листках полину...

– Ну добре! А пам'ятаєш, де знаходиться те місто, куди втекла матінка?

Гла насупилася.

– Я пам'ятаю, але навряд чи зумію пояснити... 

– Якщо це є у твоїй пам'яті, то знайдеться спосіб...

– Я нікого не пущу в свою голову! – злякано взвизгнула вона, – Краще втечу геть з очей!

– Не хвилюйся! Може, Ітамар забуде про помсту, – заспокоїла   Оейде, простягнувши руку, на мить торкнулася її обличчя і відчула, як Гла здригнулася від цього дотику, – Але думаю, це можна зробити так, що ти нічого не відчуєш.

– Якщо я пущу когось у свою голову, це означатиме, що нічого потаємного, свого, у мене більше не залишилося!

– Забудемо поки що... Скажи мені краще, Гла, чи може статися так, що я знову постарію? Це турбує мене!

– Ні, не може. Магія старіння відбирає в жертви всі сили, і тоді жертва вмирає від старості. А ти залишилася жива... Закляття загинуло, не досягнувши своєї мети. Ти відразу не стала колишньою лише тому, що для зворотного звернення потрібен час... Матінка пробувала це закляття на мені!

– І вона не побоювалася за твоє життя? – здивувалася Оейде.

– Їй все одно. Вона не бачить нікого, крім Тавіфи... Якби я була красива, то вона б першою принесла мене в жертву...