Читати книгу - "Нічний адміністратор"

href="ch2.xhtml#id37">[91], щоб вона заховала його під матрац на випадок, якщо цей ґрінґо[92] спробує відібрати його силою.

— То де другий конверт? — запитав Рук.

Водій схопився за серце.

— Сеньйоре, отутечки, у моїй кишені. Сер, я чесний водій, і коли побачив конверт на підлозі під задніми сидіннями мого «Вольво», моєю першою думкою було на всіх парах мчати на аеродром, наплювавши на всі правила, і віддати його тому з моїх благородних клієнтів, який так необережно загубив його там, сподіваючись, але не розраховуючи на винагороду, тому що клієнти в моїй машині були не того ґатунку, що клієнти мого колеги Домінґеса у першій машині. Мої клієнти, якщо я можу так висловитися, сер, щоб це не було неповагою до вашого доброго друга, були значно скромніші — один так розсипався образами, що називав мене «Педро», — але потім, сер, щойно я прочитав напис на конверті, то зрозумів, що моя відданість має міру...

Санчес Хесус-Марія ввічливо призупинив свою розповідь, щоб Рук міг спуститися до консьєрж-служби і перевести в готівку дорожні чеки на суму п’ятсот доларів.

26

В аеропорту Гітроу була восьма ранку, день видався типово вогким для англійської зими. Берр прилетів з Маямі й був одягнений відповідно. Ґудгью, який тинявся біля загорожі, де чекають на прибуття пасажирів, був у плащі і пласкому кашкеті, в якому він зазвичай їздив на велосипеді. Риси його обличчя були сповнені рішучості, проте очі занадто блищали. Праве око, помітив Берр, почало трохи сіпатися.

— Є якісь новини? — запитав Берр, щойно вони потиснули один одному руки.

— Про що? Про кого? Мені ніхто нічого не повідомляє.

— Про літак. Вони вже вийшли на його слід?

— Мені ніхто нічого не повідомляє. — Повторив Ґудгью. — Навіть якби твій агент заявився у британське посольство у Вашингтоні в блискучих обладунках, я б про це не дізнався. Уся інформація передається через канали. Міністерство іноземних справ. Міністерство оборони. Рівер-гауз. Навіть кабінет міністрів. Кожен комусь кум, сват, брат.

— Вони вже вдруге за два дні випустили літак з поля зору, — сказав Берр. Він ішов до стоянки таксі, штовхаючи візки й тягнучи свою важку валізу у руці. — Один раз це могло статися через неуважність, а вдруге — це вже точно

навмисно. Вони вилетіли з Колона о дев’ятій двадцять вечора. На борту — мій хлопець, і Роупер, і Ленгборн. Вони ж мають там і ДРЛС-и[93] в повітрі, і радари на кожному атолі[94], і чого там тільки нема. Як вони примудрилися загубити тринадцятимісний літак?

— Леонарде, я не в курсі. Я хотів тримати руку на пульсі, але вони і її забрали. Вони завантажили мене роботою, щоб я не мав часу і голову підвести. Знаєш, як вони мене тепер називають? Ревізор розвідки. Це ще хто кого розводить. Дивно, що у Морока, виявляється, є почуття гумору.

— Вони вішають усіх собак на Стрельскі, — сказав Берр. — Безвідповідальність у роботі з інформаторами. Перевищення повноважень. Надто хороше ставлення до британців. Вони мало що не звинувачують його у вбивстві Апостола.

— «Флагман», — пробурмотів собі під ніс Ґудгью, немов якусь інструкцію.

Інший колір обличчя, помітив Берр. На щоках червоні плями. А навколо очей загадкова білизна.

— Де Рук? — запитав він. — Де Роб? Він уже мав би повернутися.

— Наскільки мені відомо, він уже в дорозі. Усі вже в дорозі. Якось так.

Вони стали у чергу на таксі. Під’їхала чорна автівка і жін-ка-поліцейський сказала Ґудгью пройти вперед. Двоє ліванців намагалися пропхатися повз них. Берр заблокував їм прохід і відкрив двері. Ґудгью почав свій речитатив, щойно вони сіли. Голос його звучав відчужено. Можливо, він усе ще відходив від дорожньо-транспортної пригоди, якої йому дивом вдалося уникнути.

— Децентралізація, говорить мені мій покровитель за тарілкою копченого вугра, це вчорашній день. Приватні армії — це як собаки без повідця, повторює він мені за тарілкою печеного м’яса. Маленькі агентства повинні зберегти свою автономію, але в подальшому вони повинні приймати батьківські настанови з Рівер-гаузу. Народилася нова концепція Вайтголлу. А Об’єднаний координаційний комітет зник з лиця землі. Нехай живе Батьківський Контроль. За келихом портвейну ми говорили про те, як раціоналізо-вувати, і він привітав мене і сказав, що відтепер за раціоналізацію відповідатиму я. Тобто раціоналізувати маю я, але лише прислухаючись до батьківських настанов. А це означає — підкорятися забаганкам Морока. Але є одне але. — Раптом він нахилився вперед, а потім повернув голову і впритул подивився на Берра. — Але, Леонарде, я досі секретар Координаційного комітету і залишуся ним, поки на це воля мого покровителя. А коли він передумає тримати мене на цій посаді, я просто звільнюся. Там є тямущі люди. Я звертав на них увагу. Через ложку-другу дьогтю не варто ставити хрест на всій бочці меду. Мого покровителя можна переконати. Це все ще Англія і ми — порядні люди. Час від часу ми можемо збиватися з правильного курсу, але врешті-решт честь бере гору і сили добра перемагають. Я в це вірю.

— Згідно з прогнозами, зброя на борту «Ломбарді» — американського виробництва, — сказав Берр. — Вони купують найкраще на Заході і трошки у Великобританії, коли товар того вартий. І проводять з ним навчання. І демонструють його своїм клієнтам на Фаберже.

Ґудгью скуто повернувся назад до вікна. Його колишню розкутість рухів як вітром здуло.

— Країна-виробник нічого не означає, — відрубав він з перебільшеною впевненістю людини, яка відстоює малоймовірну теорію. — Гріх залишається виключно на совісті наркоторговців. І ти це чудово знаєш.

— Якщо вірити Джонатановим словам, у таборі було двоє американських інструкторів. Він має на увазі офіцерів. Він підозрює, що там був і американський сержантський склад. Двоє впливових братів-близнюків, яким їхнє нікудишнє виховання дозволяло запитати Джонатана, чим він займається. Стрельскі каже, що це можуть бути брати Йок з Лен-глі. Колись працювали в Маямі, вербували для роботи на сандиністів[95]. Три місяці тому Амато відслідкував їх в Ару-бі, коли вони попивали «Дом Периньйон» з Роупером, який у той час нібито продавав ферми. Рівно тиждень потому, сер Ентоні Джойстон Бредшоу, наш доблесний лицар, раптом почав купувати за Роуперові гроші не східноєвропейський чи російський товар, а американський. До цього Роупер ніколи не наймав американських інструкторів, він їм не довіряв. Чому він їх туди привіз? На кого