Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обіймали посаду судді. Стаття 132. Забезпечення житлових умов судді

1. Після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду.

Норма, викладена у статті 132 коментованого Закону, містить гарантії забезпечення судді належними житловими умовами. Так, одразу після призначення на посаду судді Конституційного Суду України або будь-якого суду системи судів загальної юрисдикції суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується державою службовим житлом за місцем знаходження суду.

Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року № 707 встановлює Порядок забезпечення житлом суддів апеляційних і місцевих судів. Відповідно до положень зазначеного Порядку, суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (далі — облік), надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду.

Розмір житла визначається відповідно до норм забезпечення житловою площею згідно із законодавством та з урахуванням права на додаткову житлову площу.

Взяття, перебування та зняття з обліку судді здійснюється виконавчими комітетами рад за місцем роботи відповідно до житлового законодавства.

Суддя, щодо якого прийнято рішення про взяття на облік, письмово повідомляє про це місцевий орган виконавчої влади та суд, у якому він працює.

Копія рішення місцевого органу виконавчої влади про надання судді житла надсилається Державній судовій адміністрації або її територіальному управлінню (стосовно судді місцевого суду) для ведення обліку.

У разі коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечив житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з Державною судовою адміністрацією або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді.

Придбання житла здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти». Розрахунок вартості житла проводиться територіальними управліннями Державної судової адміністрації (стосовно суддів місцевих судів) або судом виходячи з розміру житла, визначеного відповідно до норм забезпечення житловою площею згідно із законодавством та з урахуванням права на додаткову житлову площу, та вартості 1 кв. метра його загальної площі, яка не може перевищувати більш як на 25 відсотків опосередковану вартість будівництва житла за даними Міністерств регіонального розвитку і будівництва та житлово-комунального господарства у відповідному регіоні на час його придбання. Під час визначення загальної вартості житла враховуються витрати, пов’язані з переоформленням права власності на нього та внесенням передбачених законодавством податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Розрахунок вартості житла погоджується з Державною судовою адміністрацією.

Для забезпечення суддів благоустроєним житлом Державна судова адміністрація та її територіальні управління (стосовно суддів місцевих судів) ведуть контрольні списки суддів, які потребують поліпшення житлових умов, та суддів, які забезпечені житлом, і вносять місцевим органам виконавчої влади пропозиції щодо забезпечення суддів житлом.

Затверджений Постановою Кабміну Порядок встановлює, що судді мають право на придбання житла, наданого їм у користування, із знижкою його вартості на 50 відсотків за умови перебування на посаді не менш як 10 років.

Державна судова адміністрація щороку узагальнює відомості про суддів, які перебувають на обліку, та визначає під час формування показників державного бюджету на відповідний рік потребу в коштах для забезпечення суддів житлом.

Право на забезпечення судді житлом вважається використаним з моменту прийняття рішення про надання житла у користування судді. Про забезпечення судді житлом робиться відмітка в його особовій справі.

Стаття 133. Забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю

1. Суддя забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України мантією та нагрудним знаком.

2. Суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами.

Стаття 133 коментованого Закону встановлює засади забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю на посаді судді. До переліку потреб судді, які Закон відносить до таких, що пов’язані з суддівською діяльністю, належать:

а) мантія і нагрудний знак судді;

б) окремий кабінет, робоче місце та необхідні для роботи засоби (комп’ютерна техніка, канцелярські вироби в достатньому для роботи обсязі тощо).

Мантія і нагрудний знак судді водночас виступають символами судової влади (детальніше про це див. коментар до ст. 16 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Стаття 134. Державний захист суддів та членів їхніх сімей

1. Судді, члени їхніх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

2. Вчинені у зв’язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ.

Суддя, члени його сім’ї та їх майно знаходяться під особливим соціальним і правовим захистом держави. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. правові норми, що містять положення про соціальний захист