Читати книгу - "Кровна магія: у пошуках Проклятої Королеви, Ляна Аракелян"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Я була в храмі Маруни, – підтримала я Ойхільду. – Жертовники в крові, попіл від палаючих чорних багать встеляє підлогу. І Скріраніель має рацію – краще виграти битву, аніж розв’язати війну.
– Руто, потрібно зв’язатися з твоїми родичами. І постаратися переконати їх не допустити себе обдурити.
– Що ти маєш на увазі? – не зрозуміла я.
– Щоб вони не надумали віддати комусь чужому Королеву. Упир не такий простий, як здається. Набереться сили, полетить на острів Двох Зорь. На кашалот-азарт його магія не пустить. Та й уночі вони не ходять. Не долетить, сховається десь на судні, заб’ється в трюм, насмокчеться крові, благо, матросів повно, й прибуде на острів... Торговий флот ходить до Сонценосних. Я навіть і думати не хочу, що може трапитися, якщо це станеться.
Повисла важка гнітюча тиша.
– Ваш хлопчина з таємного розшуку...
– Василь, – підказала Кхибра.
– Еге ж, – вдячно кивнув він їй. – Він не піде проти короля.
– А ми, що, підемо проти нього? – жахнулася я. – Адже я сьогодні була на допиті... І вони знають, що ми шукали Королеву.
– Руто! – Гера з обуренням дивився на мене.
– Вибач, Германе, але Ши-Ранса перша про це бовкнула, я не хотіла говорити.
– Ні, ми не будемо йти проти Еріка, – мудро зауважив Ойх. – Навіщо нам сваритися з королем? Нехай собі розважається далі. Біда в тому, що його ляльковод – у тіні. І він ніяк не хоче себе проявляти. Ми з братами придумали кілька хитромудрих ходів, щоб вивести його на світлий бік. Але той немов сміється над нами. До речі, буквально днями король зробив величезну дурість: щоб залатати дірку в бюджеті – ввів ліцензію на магію. Але поки сформують патрулі, які контролюватимуть спалахи магії, поки дадуть ліцензії всім магам-практикам, які бажають працювати, – мине щонайменше три місяці... Танцюрист і невігласа!.. – Ойхільд ударив кулаком по столу. Чарки підстрибнули, але залишилися цілими. – Одні танцюльки на умі!
– Ойхільде, якщо не секрет, що за прохання ти подав, що Ерік стільки роздумує?
– Нам, хілагарійцям, заборонено перетинати кордон Лартіони без особливого королівського дозволу. Наш король визнав це неприпустимим. Тому, хочемо укласти нову угоду – про безперешкодний перетин кордонів в обох напрямках. Ось, Його Величність Ерік Другий і думає: варто це робити чи ні. Він уже кілька разів збирав раду і досі немає єдиної думки з цього питання. При цьому, лартіонці запросто їздять туди-сюди.
– Гаразд, це все цікаво, – підсумував Герман. – А що тобі від нас потрібно?
– Не здогадався? – питанням на питання відповів полуорк. – Королева.
– Але у нас її немає.
– Але у вас є та, яка може її дістати. Тому що завдяки щасливому випадку на острові Двох Зорь живуть її родичі. Кровні родичі.
І він дуже виразно подивився на мене. А я робила свої висновки. І вголос сказала:
– До речі, гадаю, що Кронту можна запросто відшукати у Вайге-Норі.
– Точно, – підтримала мене тролиця. – Ми ж там із ним познайомилися.
– Угу, – похмуро підтакнула я. – І залишилися його боржницями: він допоміг нам вибратися з підземелля. Сьомого яснозоря якраз така ніч. Ті, хто хоче закликати бога війни, всіма правдами та неправдами намагатимуться заволодіти артефактом.
Мої любі читачі!
До вас питання. Зараз я пишу два романи. Тому питаю: можу викладати цей роман щодня по одній-дві сторінці або один раз на тиждень велику главу. Напишіть, як вам зручніше? Буду вдячна за відповіді.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кровна магія: у пошуках Проклятої Королеви, Ляна Аракелян», після закриття браузера.