Читати книгу - "Нездоланний"

– З гелікоптера ніхто не вийшов. Він навіть не приземлявся. З потяга також нікого не було видно. Навіть із протилежного боку.

На дорозі хлопці з їдальні почали від’їжджати назад своїми вантажівками. Червоний седан втиснувся між ними. Він прямував до міста. Мойнахан запитав:

– А з цим що?

Чоловік у джинсах та з висушеним волоссям відповів:

– Він каже, що він покупець. У нього ціла купа грошей. Ми глянемо на нього.

Вони привели того типа з машини до їдальні, проте перш ніж почати його про що-небудь розпитувати, вони розговорилися між собою про гелікоптери. Усі були на місці, крім брата Мойнахана. Того, який отримав удар по яйцях та позбувся своєї зброї. Розмова була короткою, і до спільного знаменника вони так і не прийшли. Було два протилежні напрямки думок. Або ж це була попередня розвідка для майбутнього вторгнення в близькому майбутньому, у такому випадку обов’язково мало бути місце камерам, які б давали термальне зображення, а ще радарам, які б обшукували землю. Або ж це був власне сам пошук Ківера, який, як вони самі це й передбачали, відбувався з повітря. У цьому випадку була б задіяна приблизно та сама техніка, проте вони все одно нічого б не знайшли через свиней.

Коротко і ясно. Спільного висновку не було. Вони або повернуться ще раз, або ж ні. Ніякого голосування на цю тему не проводили.

Чоловік, котрого вони привели, мав здоровий вигляд. Наче ведучий із каналу «Нешнл Джіоґрафік». Неохайне сиве волосся і така ж сама борода. Йому було близько сорока п’яти. Дивний одяг із багатьма застібками. Шнурівки на його черевиках нагадували канатні мотузки.

Він сказав, що його звуть Торенс, а також що викинув своє водійське посвідчення. Не через страховку. Хоча деякі проблеми з цим у нього теж були. Просто він хотів, щоб люди могли тільки здогадуватися, хто він такий. Ось якою була його мета. Жодного сліду. А письмові докази його існування зникли сім сотень миль тому. Невеличкий вогонь у раковині мотелю в Неваді. Усе зникло. І з того часу він водив машину лише вночі, щоб менше ризикувати. Він хотів уводити людей в оману. Хотів їх заплутати. Сім довгих років, аж до правової презумпції.

Чоловік у джинсах та з висушеним волоссям звернувся до нього:

– Пробачте нам нашу надмірну обережність, містере Торенсе.

Тоді він поглянув на Мойнахана, який отримав удар по голові, і запитав у нього:

– Де в біса ходить твій брат?

Мойнахан відповів:

– Я не знаю.

– Він потрібен мені тут.

Їхнє звичне правило збору на зустрічі було таким: останнім прийшов – першим підеш. Мойнахан був сьогодні останнім. Він повільно спускався з велетенського елеватора. Через свою голову. Через свою координацію.

Мойнахан сказав:

– Гаразд, я піду і приведу його.

Він попрямував на вулицю. Чоловік у джинсах та з волоссям поглянув на Вествуда та сказав:

– Містере Торенсе, гадаю нашим першим запитанням до вас буде таке: ви маєте на собі якусь шпигунську апаратуру?

Вествуд відповів:

– Ні, не маю.

– Тоді ви не будете проти розщепити свою сорочку.

Вествуд так і зробив. Міцний, м’язистий торс, кучеряве сиве волосся, але ніякого мікрофона. Чоловік у джинсах та з волоссям продовжив:

– Тоді наступне, що нас цікавить, – це те, як ви нас знайшли?

– Он-лайн, – відповів Вествуд. – Через оголошення. Ім’я «Вихід» вам знайоме?

– Ми її знали.

«Її. Знали».

Вествуд продовжив:

– Вона розповіла мені, що збирається приїхати зі своїм другом Майклом. Він був і моїм товаришем також. Писав під іменем Майк.

– Вона так і зробила. Майкла ми також знали.

– Я зробив висновок, що те, що задовольнило їх, не зможе не задовольнити мене.

– Нашим третім питанням буде: що саме ви збираєтеся робити зі своїм авто з прокату? Це просто величезний документальний слід червоного кольору!

– Я хотів би поцікавитися, чи погодилися б ви позбутися його замість мене за додаткові гроші. Можете викинути десь біля Уїчито або Амарилло[32]. Його досить швидко хтось украде.

– Таке ми можемо організувати. І навіть якщо воно колись знайдеться в якомусь приміському райончику, це лише додасть справі інтриги. Або люди подумають, що вас убили.

– Саме про це я й подумав.

– Як вам уже відомо, ми пропонуємо послуги із вибору завершення життя. І під вибором ми справді маємо на