Читати книгу - "Том 11"

159
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 138 139 140 ... 162
Перейти на сторінку:
(1S00, с. 187—218).

...з аграла Вату наймилішу «Роото erotiqu е».— Йдеться про твір для фортеиіапо норвезького композитора Едварда Гріга (1843-1907).

...я кби Ви могли її чути там на своєму Новому світ і...— Новий свіг — назва вулиці в Чернівцях, де в будинку . № 61 жила О. Кобилянська (тепер вул. Тараса Шевченка, № 83).

...я не забула про «Бретонську легенд у»...— Можливо, мається па увазі «Chanson Ьгеіоппе» Сесіля Шамінада (1857— 1944), французького композитора і піапіста.

В а ш у «1-І е к у л ь т у р н у»...— оповідання Ольги Кобилянської «Некультурна» (1897).

«Синя к н и ж е ч к а» — перша збірка новел В. Стефаника (вийшла у Чернівцях 1899 p.).

...я і з паном професором (антипатія п. К о б -р[инської]) преломилакопі є...— Йдеться про українського літературознавця і мовознавця Олександра Михайловича Колессу (1867—1945). Деякі праці О. Колесси 20—40-х років позначені буржуазно-націоналістичними тенденціями.

86. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 21 эіспвтил 1S99 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 284—287.

Подається за автографом (ф. 2, № 294).

К а т р я — донька М. Лисенка.

...народні спектаклі, що Маня сама уряджує...— Марія Старицька, зокрема, поставила 17 жовтня 1899 р. комедію М. Старицького «За двома зайцями».

Пипін Олександр Миколайович (1833—1904) — російський учений, історик літератури, академік Петербурзької академії наук.

«Ж и з н ь» — літературно-політичний журнал. Видавався в 1897—1901 pp. у Петербурзі, а в 1902 р.— в Лондоні і Женеві, фактично був органом «легальних марксистів». На сторінках журналу двічі виступав В. І. Ленін. У 1899 p. М. Горький об’єднав навколо журналу групу демократичних письменників-реалістів. У ньому друкувались твори передових українських літераторів —

І. Франка, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаника, Л. Мартовича.

Воронцов Василь Павлович (псевдонім В. В1847—

1918) — російський економіст і публіцист, ідеолог ліберального народництва, виступав против марксизму.

Водовозов Василь Васильович (1864—1933)—російський прогресивний публіцист. Як кореспондент газет «Неделя» і «Русь» знайомив російських читачів з особливостями визвольного руху в Галичині. Зберігся лист Водовозова до Лесі Українки від 7 лютого 1901 p., в якому він дякував поетесі за одержані від неї інформаційні матеріали. Ще раніше, в 1897 р. у Водовозова під час обшуку були конфісковані рекомендаційні листи поетеси до М. Павлика, Т. Окуневського та ін.

Зудерман Гермап (1857—1928) — німецький драматург і романіст, відображував життя буржуазії. ГІа його творчості помітно позначився вплив патуралізму.

А нічко в Євген Васильович (1866 — бл. 1937)—приват-доцент Київського університету, історик зарубіжної літератури.

Соловцов розпочав сезон рівно ж повдал о...— М. М. Соловцов розпочав сезон 29 вересня 1899 р. комедією О. М. Островського «Ліс». Перша вистава пройшла в напівпорожньому залі.

ГЇасхалова Анна Олександрівна (справжнє прізвище Чего-даєва; 1869—1944) — російська артистка, виступала в Алексаидрин-ському театрі в Петербурзі, з 1897 p.— в російських театрах па Україні, зокрема в Київському драматичному театрі Соловцова.

L’interet du scandaie (скандальний інтерес).— Йдеться про трагічну подію з життя Пасхалової: її чоловік, художник О. К. Малов, застрелив з ревнощів артиста М. П. Рощина-Інсарова (1861—1899). Пасхалова стала об’єктом наклепів обивательської публіки. На захист артистки виступили її товариші.

...ю білейний вечір Словацьког о...— вечір, присвячений 50-річчю з дня смерті Юліуша Словацького (1809—1849).

...приїздив Рудченко (старий).— Хто саме, пе встановлено, можливо, брат Панаса Мирного І. Білик.

Тиховський — очевидно, Ювеналій Тиховський (1848—

1919), український педагог і письменник, співробітник журналу «Киевская старина».

Петров Василь Васильович (1872 — ?)—знайомий Лесі Українки та її сестри Ольги, студепт-медик Дерптського (нині Тартуського) і Київського університетів.

Попала я тепер в компанію перекладання наукових творі в...— Леся Українка належала до гуртка, члени якого перекладали наукові праці, в тому числі твори К. Маркса і Ф. Енгельса.

87. ДО О. П. КОСАЧ (сестри). 28 листопада 1899 р. Київ

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 203—208. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 287—291.

Подається за автографом (ф. 2, № 295).

...д ає урок дітям Личков а...— Очевидно, мається на увазі Леонід Семенович Личков (1852 — ?), голова «Киевского об-щества грамотности».

...с ode Napoleon (ІІаполеопівський кодекс) — фрапцузький цивільний кодекс, одним з авторів якого був Наполеон Бопапарт (Наполеон І, 1769—1821). За зразком цього кодексу складено кодекси у багатьох капіталістичних країнах.

Раутенделейн, Нікельман — персонажі твору Гаупт-мапа «Затоплений дзвін».

Наталочка — Вишииська (Гроздова), племінниця М. В. Ли-сепка, пізніше актриса.

Галя Л.—Галина Миколаївна Лисенко (1883—1964), донька М. В. Лисенка, тоді гімназистка.

Муне-Сюллі Жан (1841—1916) — французький актор-тра-гік, розвивав традиції класицизму. З 1872 р. грав у паризькому театрі «Комеді франсез». 1899 р. був на гастролях у Київському російському театрі М. Соловцова.

Б а г р о в Михайло Федорович (справжнє прізвище Топор; 1864—?) —російський актор і антрепренер. У 1883—1898 pp. грав у Малому театрі і в приватних антрепризах. 15 жовтня 1899 р.

брав участь у спектаклі «Цар Федор Иоаннович», поставленім театром М. Соловцова.

Сливинський Юзеф (1865 — V) — польський піаніст, учень

A. Рубінштейна. Виступав у Києві з пагоди 50-ліття з дня смерті Ф. ІПопена в залі «Купецького зібрання» 28 і 29 жовтня (ст. ст.)

1899 р.

Єсипова Аптіа Миколаївна (1851—1914) — піаністка, з 1893 р.— професор Петербурзької консерваторії. Виступала з концертом у Києві 2 листопада 1899 р.

Один четвер уряджувала мама і читала там про свою чигиринську подоро ж...— Див. лист № 84 до сестри О. П. Косач від 20 вересня (2 жовтня) 1899 p.: «... мама

з папою їздили в Чигирин і привезли звідти цікаві враження, гарні килими українського] стилю і всякі археологічні раритети».

Левитський Микола Васильович (1859—1936)—український громадський діяч, ліберальний народник, автор проектів створення ремісничих, землеробських та інших артілей, взаємного загального страхування селян. У 90-х роках організував серед селян Херсонської губернії землеробські кооперативні артілі, які швидко розпалися. Аитимарксистські погляди Левитського піддав критиці В. І. Ленін. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції М. Левитський працював у кооперації, друкувався в радянській пресі.

Малания Фоминична — Байдаківська, родичка батька Лесі Українки.

Паша і То ся — Павло і Антон, сини О. А. Косач-Шиманов-ської, двоюрідні брати Лесі Українки.

88. ДО Л. М. ДРАГОМАНОВОЇ-ШИШМАНОВОЇ. 11, 12 грудня 1899 р. Київ

Вперше надруковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 2, с. 214—217.

Подається за машинописною копією (ф. 2, № 1548).

...м

1 ... 138 139 140 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Том 11», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Том 11"