Читати книгу - "Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї"

й вставати, бабуся радила пити узвар із кобилячих пич (шипшини).

Тим, у кого тривога, «ни в порядку нерви», бабуся радила чай із чебрецю і м’яти. Окремо або й поєднати.

У кого «бистра кров», тобто погана згортуваність крові, – вживати перетерту горобину.

Помагають, казала бабуся, і багато звичайних дерев і рослин.

Береза. Для жінок, у яких проблеми з місячними, затримка чи, навпаки, сильні кровотечі, бабуся готувала настоянку з березових бруньок. Рвала ранньої весни бруньки, сушила в теплій кімнаті, але не на сонці й не на вогні, тоді заливала домашньою настоянкою, іноді розбавленою джерельною водою, настоювала два тижні й рекомендувала пити по 2 ложки 3 рази на день.

Вільха. Болить по-жіночому (матка), казала бабуся, кров тече – пий настій із вільхових шишок. Або шишок разом із кропивою і кобилячими пичами (шипшина).

Волошка. Настій помагає при затримці сечі.

Картопля. Сік звичайної картоплі (бульби по-поліськи) бабуся радила пити, як болить шлунок (при виразці), а пумнєтуху на молоці (пюре) вживати при хворобі нирок, печінки.

Конюшина. Висушені на горищі квіти (2 ложки на склянку, кип’ятити 10 хвилин, настоювати годину) помагають, коли дере в горлі, а також як сечогінний засіб і при набряку грудей у жінок.

Кропива. Бити, де болить, кропивою при ревматизмі, класти на те місце листя кропиви. Опіки від ударів пройдуть, за ними й хвороба.

Лепеха. Помагає як жовчогінний засіб, при болях у шлунку.

Ліщина. Додають бадьорості лісові (ліщинові) горіхи. Бабуся радила восени їх наїдатися. Особливо чоловікам при чоловічих хворобах (аденома, запалення передміхурової залози. – В. Л.), коли збираються камені у сечовому міхурі.

Льон. Колись, у повоєнні роки, на Поліссі скрізь сіяли льон. Настій льону помагає при захворюваннях шлунку, сечових шляхів. Взяти треба 2 ложки насіння, залити 2 склянками окропу, довести до кипіння, збовтувати суміш 10 хвилин. Процідити крізь марлю, пити по 100 грамів на день 3 рази за півгодини до їжі. Але настій швидко псується, багато готувати не треба.

Овес. Вівсяну кашу, казала бабуся, може їсти й той, хто вже ніц ни може їсти. Подрібнену солому вівса настоюють разом із квітками цмину, «хвостами» кукурудзи, коренями дикого цикорію і травою м’яти (2 ложки на 2 склянки води) після кипіння (10 хвилин) аж 4 години. Помагає при цукрівці (діабеті). Відвар вівса (1 ложка на склянку, кип’ятити 20 хвилин на малому вогні) настояти 2 години, процідити й додати ложку меду. Пити перед їдою – помагає, як часто втомлюєтесь, коли хвора печінка.

Омела. Відомо, що то злісний шкідник і паразит. А бабуся казала, що настій із молодої омели помагає старим людям, як голова паморочиться, виганяє й глисти. Дають пити і як у жінки довга кровотеча після народження дитини. Особливо помічна омела, що виросла на березі, глоді. Настоянку на горілці (три чверті води і чверть горілки) витримують два тижні й п’ють по 2 ложки 3–4 рази на день.

Осика. Бруньки зривала бабуся у березні, при затяжній зимі й у квітні, коли ще не розпустились. Просушити там, де тепло, де добре провітрюється. Одну велику (столову) ложку залити склянкою води, на малому вогні кип’ятити 10 хвилин, а тоді дати настоятися. Полоскати горло, коли болить. Як затримується сеча – пити по ложці 3–4 рази на день. З бруньок і листя осики (збирати у травні – на початку червня) можна виготовити суміш і залити 4 ложки склянкою води. Варити 10 хвилин, настоювати півгодини. Прикладати до давніх ран, при екземі. Промивати рани.

Пирій. Ну яка селянка не кляла отого пириїська! З кореня пирію (1–2 ложки на склянку води, кип’ятити 10 хвилин, настоювати півгодини) Пелагея Тимофіївна виготовляла настій (поєднувала часом із травою вересу, листям берези, м’ятою і шипшиною), який помагав при болях у верхніх грудях (бронхіті), при цукрівці, хворій печінці, набряках при захворюваннях нирок. При нудоті давала пити такий настій разом із додаванням свіжого березового соку і настою шипшини.

Подорожник. Сік подорожника помагає при гнійних ранах, розсмоктує воду з ніг і рук (при набряках). Листя, настояне 4 години, п’ють по 100 грамів перед їдою при ядусі, бронхіті, вавках у роті.

Спориш. Ну хто не знає споришу! Бабуся зрізувала стебла, які цвіли, поки ще ни дерев’яніють, казала. Готувати настій, як із інших трав, але настоювати аж 4 години. Лікує нирки (за російською аналогією, в нас казали бочки), сечовий міхур, виводить каміння із жовчного міхура. Помагає при кольках у шлунку і животі. Разом із травами м’яти, меліси, чебрецю і бруньками чорної тополі (настій готувати так само) вельми помагає при такій делікатній хворобі, як геморой. Прикладати змочену марлю. Пити по 2 склянки 3–4 рази за півгодини перед їжею.

Столітник (алое) помагає при хворобі очей. Насікти, переварити (1 листок на склянку) до 10 хвилин, дати настоятись і промивати очі. Буде щипати – терпіть, зате добре бачитимете. Добрий сік із столітника, як треба розігнати жовч, коли застоїться.

Тополя. Бруньки тополі, заготовлені й приготовлені як бруньки осики, заливають на три чверті кип’яченою водою, на одну чверть – спиртом або горілкою. При опіках полити (зросити) обпечене місце кілька разів. Можна поєднати бруньки тополі й берези (порівну).

Інші рецепти. Якщо ноги довго ходили, вернувшись додому, потримати у теплій воді, можна з ромашкою, дубовою корою. Втому як рукою зніме.

При зубному болю, запаленні ясен найліпше полоскати рот настоянкою з дубової кори, можна й ромашки.

Набряки ніг добре знімає звичайний лопух. Тижнів два треба на ніч у шкарпетках обмотувати ноги лопухом. Помагає і при тім, що називають сучасним словом артроз.

Чоловікам для їхньої сили три страви їсти треба – динькову (гарбузову) кашу, після Спаса наїдатися груш і страву приправляти петрушкою та їсти її окремо.

Посолений хліб із петрушкою й кропом – як ліки.

При застої у шлунку помагає перетерта морква. Трохи додати цукру зі сметаною.

У дитинстві глистів виводили настоєм із нарізаної цибулі, який пили разом із цибулею, що була в ньому, а ще на грудку цукру додавали краплю гасу. Про гас бабуся не казала, а от що цибуля з дрібкою пекучого перцю глисти виводить – так.

Лікує рани, порізи й теплий хліб, у теплій чистій воді розм’якшений, але щоб не був мокрим, а ледь-ледь вологим і негарячим. Він допомагає при наривах.

При наривах помагають варена цибуля і листя столітника (алое).

Казки бабусі Палажки
Закоханий вуж

Жила в їднім селі дівчина краси неписаної, з лицем як молоко паране, з довгою косою, аж до п’ят,