Читати книгу - "Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна, Микола Іванович Сенченко"

«регулярно організовує зустрічі президентів, прем'єр-міністрів, державних діячів, радників, журналістів, філософів тощо, конкуруючи зі Списком 500 (впливових людей)», зазнає журналіст Поль Андерсен. Проте незважаючи на своє міжнародне визнання, Інститут залишається загадкою для більшості місцевих представників і тих, хто там буває. Інститут був заснований в 1940-х роках як Інститут гуманістичних досліджень Аспена. Додаток щодо питань гуманізму в 1970-х роках був вилучений. Його засновниками були: чикагський промисловець Уолтер Пепк, президент Рокфелерівського університету в Чикаго Роберт Мейнард Хатчінс, філософ Мортімер Адлер, член РМВ і Ордена «Череп і кістки» Генрі Лус, голова впливових ви¬дань «Лайф» і «Тайм».

Інститут політичних досліджень (ІПД) — організація прикриття, що нараховує сотні різних груп-представників і лівого, і правого політичного спектрів, діє у Вашингтоні. Це ще один приклад організації, зв'язаної з таємними товариствами. Колишній англійський розвідник і автор багатьох праць, присвячених зокрема і таємним товариствам, Джон Колеман писав: «ІПД визначав і змінював зовнішню і внутрішню політику Сполучених Штатів Америки, починаючи з моменту свого заснування сімействами Джеймса П. Варбурга і Ротшільда, за підтримки Бертрана Рассела і англійських соціалістів. Завдання ІПД були визначені англійською організацією «Круглий стіл». Одним з найвідоміших завдань ІПД було створення «Нових Лівих» як базового руху в СІЛА. Інститут політичних досліджень повинен був організовувати протистояння, провокувати хвилювання й безпорядки, неконтрольовані ситуації, поширювати «ідеали» лівого нігілістичного соціалізму, підтримувати неконтрольоване розповсюдження наркотиків усіх типів, бути «великою дубиною», що розхитує політичний істеблішмент Сполучених Штатів Америки». Автор С. Стівен Пауелл зазначає, що метою, оголошеною ІПД, є «ліквідація всіх економічних, політичних, соціальних і культурних закладів у Сполучених Штатах Америки».

Згідно з дослідженнями, більша частина фінансування ІПД надходила від організацій, тісно пов'язаних з Радою з міжнародних відносин, зокрема від «Фонду Рубіна», який представляла нью-йоркська юридична фірма «Лойд, Дей і Лорд». Члени сімейства Лордів були членами ордена «Черепа і кістки» з 1898 року. Уінстон Лорд (Орден, 1959 рік), колишній помічник Генрі Кіссінджера, в 1983 році був головою Ради з міжнародних відносин, а при президенті Рейгані послом в Китаї. Багато дослідників нині вважають, що невелика група людей не тільки управляє більшістю головних світових проблем, але й забезпечує контроль фондів. Позаяк завдання нового світового порядку стають все реалістичнішими, автори і дослідники таємних товариств та їх фінансових заступників цих товариств у бізнесі та уряді відчувають, що вони зіткнулися з безвихідним лабіринтом перепон у своєму намаганні донести правду суспільству. Провідні видавці не видадуть, а агентства новин не приймуть і не поширять цю інформацію, а радше і просто висміють таких авторів, назвавши їх «панікерами» і «теоретиками змови». Існує реальна загроза насильства стосовно тих дослідників, які «копають» надто глибоко.

Більшість цих фондів мають сьогодні свої осередки в Україні. Вони надають гранти (грошові подачки) українським політикам, журналістам, філософам тощо, переважно представникам гуманітарних спеціальностей, які з точки зору керівників фондів, можуть забезпечити інтереси США чи інших західних країн в Україні.

Якщо на карту України нанести всі західні фонди та грантодавців інших країн, то ми побачимо, що вся наша незалежна держава вкрита густою мережею цих структур. На початок 2005 року в нашій країні офіційно діє: 421 фонд з міжнародним статусом, 399 міжнародних організацій, які працюють з так званим третім сектором (перший сектор — державна діяльність, другий сектор — бізнес, третій сектор — суспільна діяльність, що охоплює політику і гуманітарну сферу), 179 структурних підрозділів іноземних недержавних організацій. Всього — 999 структур. Більшість фондів, розміщених в Україні, фінансуються організаціями США. Найактивніші такі організації: Asian Research Institute (Інститут азіатських досліджень), Socialist International (Соціалістичний Інтернаціонал), New Democratic Coalition (Нова демократична коаліція), New World Foundation (Фонд нового світу), International Іnstitute for Strategic Studies (Міжнародний інститут стратегічних досліджень), Institute for Policy Studies (Інститут політичних досліджень), Іnstitute for Social Research (Інститут соціальних досліджень), Іnstitute for the Future (Інститут майбутнього), Ford Foundation (Фонд Форда), Center for Democratic Institutions (Центр за демократичні інститути), Center for International Policy (Центр міжнародної політики), Аgency of International Development (Агентство міжнародного розвитку), Club of Rome (Римський клуб), фонд «Відродження» відомого американського фінансиста Джорджа Сороса та багато інших.

Крім американського капіталу, в Україні активно діють капітали Німеччини (German Marshall Fund — Німецький фонд Маршалла, Berlin Center for Future Research — Берлінський центр досліджень майбутнього), Великобританії і Канади.

Іноземні фонди домінують в Україні. Третій сектор існує на західні гранти, які виділяються під проекти, що забезпечують потрібний Заходу розвиток політичної ситуації в країні. Фонди і «грантоїди» суттєво впливають на політичні, економічні і соціальні проблеми в Україні, на наш світогляд і розуміння життя. Вони — передовий загін в інформаційній війні проти українського народу. Використовуючи тактику «роїння», коли невеличкі організації діють окремо, ці структури розв'язують спільне для всіх завдання. Таким чином західні спецслужби ведуть постійну інформаційно-психологічну війну, непомітно знищуючи населення України, впроваджуючи юдо-ліберальну ідеологію.

А тепер згадаймо, що стверджує віце-президент Академії геополітичних наук генерал-полковник Л.Г. Івашов стосовно двох концепцій устремління до світового панування. Першу, пов'язану із США, ми розглянули, а як бути з аналогічними претензіями світового фінансового капіталу, «… який, спираючись на розгалужену мережу сіоністських центрів і прикуплені еліти окремих держав…» також намагається «встановити свій світовий порядок». Звернімо також увагу на слова Олександра Ігнатова про узурпацію«…Влади у Світовому уряді хасидсько-парамасонською групою…». Враховуючи думку цих двох поважних учених, розгляньмо мережеву структуру єврейських організацій України. Незважаючи на те, що кількість євреїв України становить за офіційними даними трохи більше 100 тисяч, єврейських організацій в нашій країні понад 900, а саме: общинних структур — 313, релігійних общин прогресивного юдаїзму — 152, наукових і культурних установ — 16, благодійних організацій — 76, міжнародних організацій — 93, молодіжних і спортивних організацій — 20, навчальних закладів — 115, засобів масової інформації — 54, бібліотек — 59. Додамо до цих організацій Єврейську конфедерацію України, Асоціацію єврейських організацій і общин (Ваад), Сіоністську федерацію України, Антидифамаційну лігу, організацію БУНД, Антимісіонерську лігу («Маген», тобто «Щит»), Київську міську єврейську общину, Об'єднання іудейських релігійних організацій України, Теологічний інститут, Благодійний єврейський фонд Маген-Авот, Орден Бней-Бріт, Організацію «Джойнт» — генерального спонсора єврейського життя в Україні, Комітет із збереження єврейської спадщини та ін. Єврейська конфедерація України у своїй структурі має Раду регіонів, Раду рабинів, міжнародний комітет сприяння, виконавчу дирекцію та інші виконавчі та контролюючі органи. Отже існує мережа єврейських організацій, яка також веде інформаційно-психологічну війну за світове панування, а в межах України