Читати книгу - "Нестримне серце, Богдана Малкіна"

Жінка похилого віку прийняла в руки подарунок, загорнутий у паперовий кульок і махнула рукою на відчинені двері кабінету. Андрій швидко заскочив усередину й поклав на стіл Асі коробку з її улюбленими цукерками.

– Все носиш та носиш, – сумно заговорила прибиральниця, – а вона, до речі, до іншого на здибанку пішла! Та!

Андрія ніби холодною водою облили! Остовпів, дивлячись на Єлизавету.

– Щось про «Форум» говорили, торговий центр, сама чула.

Не довго думаючи, хлопець зірвався з місця та полетів на сходи, відчуваючи скажену лють.