Читати книгу - "Секрет Імператриці, Kalli de Narro"

— Трохи знайома з вальсом та танго, але з рештою в мене не дуже, —  відповіла йому я та трохи засмучено опустила очі.

— Танго?! Мій хлопчик його полюбляє, — сказав він.

— Вибачте за питання про кого? — запитала я.

— Прошу вибачення, за ці слова в адрес господаря. Його батько був надзвичайно жорстокою людиною, мені завжди було шкода його і леді Агату. Для мене він був сином якого я ніколи не мав, — розказав він, —  Він знайшов собі дружину на відборі й ніколи не зміг полюбити матір господарю.

— Я розумію, — прошепотіла я.

— Починайте, — промовив він запросив мене рукою до центру зали.

Він майстерно грав на піаніно, створюючи прекрасну мелодію, а метроном встановив ритм, який повільно заповнив зал. Відчуваючи ноти вибігаючи з кожної клавіші, я почала танцювати під музику. Пам'ять взяла владу над моїм тілом, крок за кроком я рухалася по залу, відтворюючи знайомі рухи.

Було вже так давно від останнього разу, коли я танцювала таким чином, це було на моєму випускному вечорі. Тоді я мала всього два танці, але вибір партнера не був вдалим. Після півтори години він валявся в куті п'яним, наче чорт.

— Прекрасно! Незрівнянно! — похвалив мене чоловік,  заливаючи залу оплесками, — У вас є талан, ці почуття, неначе танцювали не самі.

— Дякую, ви мене перехвалюєте, — відповіла я та присіла в невеликому реверансі.

А тоді обернулась від ще одних звуків овацій. Там у дверях стояв він, Адріан.

— Ви наскільки довго тут стоїте? — поцікавилась я.

— Досить довго щоб оцінити тебе, Констанція. І прошу надалі виконувати моє прохання, — сказав він це він наблизився до мене та поцілував мою руку, — Чи не відмовиш мені в танці?

— Я згідна, — відповіла я, після чого він обхопив мою талію.

— Починай, — попросив він та повів мене в танець.

Кожен наш крок був узгодженим, музика втягувала нас у свій світ. Поступово, коли танець наближався до закінчення, він нахилив мене назад.
Я відчула слабкість у моєму тілі, перед очима з'явилась нова картина. Незнайомі обличчя матеріалізувалися переді мною. Я побачила красиву жінку, вигляд якої не залишав сумнівів, що вона є другою дружиною імператора. Вона стояла поряд з трьома чоловіками, обличчям яких було не видно через напівморок, який домінував у кімнаті. Тільки мерехтіння свічок створювало плямисте світло та тіні, які танцювали на стінах.

— Ця тьма, отруює, ці демони виють, —  прокричала вона, а я помітила що очі жінки чорні, — Ігор!!! В мене лишився один єдиний син. Я не приведу в цей світ більше жодне дитя. Ти говорив що отрута не дасть нікому взнати правду, але імператор шукає вбивцю. Що твій чорнокнижник з мною зробив.

— Екстрахос, Едаксар, Десператіс і Іратус, - чула я чийсь тихий голос, що  змусив мене затулити вуха.

Я жадібно хапала повітря не глибокими вдихами, пробуючи заспокоїти себе.

Я лежала на блакитному дивані, в якомусь незнайомому приміщенні, відчуваючи легку мороку у голові. Втім, мій голос загубився, неспроможний промовити навіть найпростіші слова.

— Нова імператриця одержима чотирма демонами. Їх звуть Екстрахос, Едаксар, Десператіс і Іратус, — розказала я та постаралась підвестись.

— Цих демонів зловила і запечатала понад сто років тому імператриця з роду червоних троянд. Якщо вона вселила їх в себе гіршого бути не може, — розказав він та жартома розтріпав мені волосся.

— Для чого це їй потрібно, — сказала я, після чого  позіхнула та протерла очі.

— Я не знаю, відьми здатні створювати з ними різноманітні контракти, але магії в ній нуль. Або демони здатні приховувати себе. Коли ми зустрічались з нею на одній з церемоній вона дивно поводилась, одержимі Іратусом ненавидять срібло. Вона не торкалась нічого створеного з нього. Не заходила у святилища. Я підозрював багато, але не множинну одержимість, — промовив він.