Читати книгу - "Кузькіна мать: хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)"

оголошувати банкрутство? Відразу після смерті Сталіна розпочався інтенсивний пошук виходу з глухого кута.

У 1954 році Головне розвідувальне управління Генерального штабу ЗС СРСР видало так звану «локомотивну» (вона ж - «паровозна») доповідь.

Суть полягала в тому, що локомотив капіталізму, - точніше, локомотив капіталістичної економіки - знищити неможливо без застосування ядерної зброї. Проте чи потрібно ламати весь паровоз? Чи не простіше знайти якусь деталь, викрутивши яку можна зупинити рух?

Цією деталлю, цим вразливим елементом конструкції ГРУ вважало нафту. Треба захопити головні родовища нафти на планеті Земля або хоча б узяти під контроль шляхи її доставки.

Кремлівськими вождями ця програма була визнана розумною і прийнята за основу зовнішньої політики. Її здійснення почалося негайно. З того моменту увагу Радянського Союзу було перенесено на Єгипет, Сирію, Алжир. Туди Хрущов гнав гармати і танки, літаки, тисячі військових радників і мільйони тон різноманітних вантажів. У 1955 році радянські будівельники почали прокладати дороги й рубати тунелі в горах Афганістану. З півночі на південь, природно. До Белуджистану. До теплих морів, до основних потоків нафти.

У 1956 році уряди Великобританії, Франції та Ізраїлю зметикували, заради чого Радянський Союз озброює Єгипет і чим це може обернутися. Не може Єгипет похвалитися запасами нафти. Зате через його землі лежить Суецький канал, по якому нафту в Європу женуть. Перекрити канал - і що буде робити Європа? Спробували єгипетські товариші (за кремлівською підказкою) перекрити - це поставило світ на грань війни. Але й тут Європа встояла.

Суецьку кризу жовтня 1956 року перемогою Радянського Союзу ніяк назвати не можна. Перекрити не пройшло. Не вийшло.

Що ж робити, якщо ворога розтрощити не виходить? Залишається погрожувати.

18 листопада 1956 року на прийомі в Москві Микита Хрущов заявив послам західних країн: «Історія на нашому боці. Ми вас поховаємо».

Це у нас такий тон дипломатичний: «We will bury you».

Ключовий момент

Американський висотний стратегічний розвідувальний літак-невидимка U-2 являв собою гібрид планера і реактивного винищувача. Довжина - 15 метрів, розмах крил - 24 метри. У наступних модифікаціях довжина - 19,2 метра, розмах крил - 31,4 метра. Максимальна швидкість - 850 км/год.

Літак був обладнаний унікальною розвідувальною апаратурою, в тому числі фотокамерою, здатною відзняти в одному польоті ділянку поверхні землі шириною 320 і довжиною 3500 кілометрів з неймовірною для того часу роздільною здатністю.

Літак міг літати як зі швидкістю дозвукового реактивного винищувача, так і ширяти у стратосфері як планер, вимкнувши двигун. Корпус і крила літака були покриті спеціальним складом, який різко ускладнював виявлення літака засобами ППО.

Існування такого літака було абсолютною таємницею Сполучених Штатів Америки.

Розділ 5

1

У 1959 році в Москві відкрилася американська виставка. Люд з вечора шикувався в черги, які тяглися вздовж і впоперек вулиць. Добре, що люд у нас загартований, тренований у чергах штовхатися. Ночами безперервно чатували юрби момент відкриття. А якщо на ранок затримка, люди наші героїчно штурмували входи, дроблячи заслони й розганяючи охорону.

Виходив люд з виставки враженим, ошелешеним, очманілим. Думки було тільки дві.

Перша: цього просто не може бути!

Друга: а в нас все одно краще!

Перед тим, як пустити в зали широкі народні маси, 24 червня 1959 року віце-президент США Річард Ніксон провів Микиту Хрущова по залах і показав красоти американського життя. Микита заводився, лаявся то голосно, то тихо, доводив, що все це показуха, щоб приховати гниття. Так, може, в Радянському Союзі чогось і не вистачає, але скоро буде вистачати. А за якістю наше буде все одно кращим за американське! Тому що в Америці лад загниваючий, а у нас - прогресивний.

Чим далі йшов Хрущ повз американські пилотяги, пральні машини, телевізори й холодильники, тим більше злився. Нарешті, надувся так, що оголосив: Америці він покаже Кузькіну мать!

Це цілком у нашому дусі: будинок, такий, як у тебе, я побудувати не здатний. Тому твій дім вночі підпалю. Можу ще й морду набити! Щоб особливо не гордився і не красувався. Мать твою!

Пом'янув Микита в той історичний момент чиюсь матір. А треба пам'ятати, що в нас є два вирази про матір: перекладний і неперекладний. А в американців - лише один, цілком перекладається і до нашого першого за змістом дуже близький. Перекласти неперекладний термін в той момент не вийшло. Іменитий американець інакше зрозумів. Тут уже нічого не вдієш: кожен розуміє по-своєму.

В російській мові обіцянку показати кузькіну мать означає погрозу.

Хто така Кузькіна мать, я не знаю. Тлумачать різне. Схиляюся до наступної версії: у поморів, жителів російської півночі, Кузька - це домовик за пічкою. Жахливо страшний. А матуся йогойна - ще страшніша. А трохи південніше, у тверських та ярославських лісах, Кузькою звуть цапа і чорта, який у народному уявленні на цапа вельми скидається - точнісінько такий же, тільки на задніх лапках бігає. Коротше: цап прямоходячий. Виходить, що Кузькіна мать - це шанована в певних колах дама, яка знаходиться у близькій спорідненості з чортовою бабусею.

2

14 січня 1960 року Микита Хрущов на сесії Верховної Ради СРСР заявив: «Військова авіація і військово-морський флот за сучасного розвитку військової техніки втратили своє колишнє значення. Ці види зброї не скорочуються, а замінюються. Військова авіація майже вся замінюється ракетною технікою. Ми зараз різко скоротили і, мабуть, підемо на подальше скорочення і навіть припинення виробництва бомбардувальників та іншої застарілої техніки».

Але стояти на місці не можна. Хрущов попереджав: «Деякі держави, не приховуючи, вважають себе нашими противниками. Вони не будуть стояти на місці. Якщо ці держави не мають такої кількості ракет, як ми, та й ракети у них менш досконалі, то вони мають можливість надолужити тимчасове відставання, вдосконалити свою ракетну техніку і, можливо, рано чи пізно порівняються з нами».

З промови випливало, що нам і далі треба і в кількості ракет, і в їхній якості бути попереду, щоб у будь-який момент показати клятим буржуям Кузькіну мать.

Не минуло й чотирьох місяців, як доблесні радянські зенітники 1 травня 1960 року першою ракетою збили американський розвідувальний літак.

3

7 травня 1960 року в Микити Хрущова подвійне свято. Недарма захоплення американського пілота в таємниці зберіг. Чекав Микита, коли американці брехати почнуть. Дочекався і викрив. Дочекався - і вмазав! Хіба не свято?

І в той же день у Хрущова ще