Читати книгу - "Та, що пробуджує дар, Ірина Герасимова"

Деякі люди, що були на майдані, побачивши ці приготування, квапливо покинули його, інші навпаки почали з цікавістю збиратися на відстані, яку окреслила варта із воїнів Крижаного.

Тим часом арц-капітан Абі Жуберн дослідив вміст торби, яку перед тим зняли з Ітмара, знайшов гаман, зазирнув туди.

– Непоганий внесок до нашої скарбниці, – сказав він. – Крижаний маг буде вдячний.

"Як же прикро! Краще б я не наздогнав Ромєка, і ці гроші дісталися йому, – подумав Ітмар. – Або залишив би їх у кімнаті, і він би їх забрав, відчинивши її. До чого гірко все втрачати! Хоча навіщо мені гроші в могилі, якщо справа йде до страти?"

Ромєк, тримаючись біля парканів, крався слідом за вояками, які вели Ітмара. Він тихенько прилаштувався за спинами тих, хто зібрався подивитися на покарання. Коли батіг обрушився на спину Ітмара, Ромєк здригнувся разом із ним і міцно заплющив очі, але потім все-таки став підглядати. Він був у шоці й досі не міг повірити в те, що сталося. Цей Ітмар здавався таким розумним, розсудливим. У яку ж халепу він вскочив, що його так катують?

Зі свого місця Ромєку не було чутно, чи скрикує Ітмар, чи зносить удари мовчки, але з його обличчя було видно, що це до біса боляче. Сам Ромєк такого би не витримав і зізнався би навіть у тому, чого не скоював. Той лисий час від часу знову чіплявся зі своїми питаннями, а Ітмар, здається, був радий можливості трохи перевести подих. Його губи ворушилися, але відповідь вочевидь не задовольняла лисого, і  тоді інший офіцер знов розмахувався батогом, а його обличчя виражало звіряче задоволення. 

Після чергового удару Ітмар безсило повиснув на руках, прив’язаних до перекладини. Принесли відро води, плеснули йому в обличчя. Ромєк бачив, як Ітмар облизує губи, намагаючись вхопити ротом ті краплини, що стікають із голови. Йому знову не вдалося дати правильну відповідь на запитання. Він витримав ще кілька ударів по спині та знепритомнів вдруге. Тоді його відв’язали й потягли під пахви до якогось сараю на іншому боці майдану. Залишили всередині, замкнули на ключ. Біля дверей встав вартовий. Публіка, жваво обговорюючи подію, почала розбрідатися з площі.