Читати книгу - "Друг брата: На повній швидкості, Настя Левченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Гараж гудів, як вулик. Запах бензину, масла і перегрітого металу висів у повітрі, але цього разу Аліна майже не помічала його.
Вона стояла біля свого Mustang’а, вдаючи, що уважно слухає розмову хлопців. Насправді ж вона відчувала тільки важкий погляд Романа.
І так само гострий погляд брата.
Даниїл підозрював.
Вона знала це.
Роман теж.
І ось ця напруга вибухнула, коли Даниїл раптом різко кинув:
– Аліно, може, ти мені поясниш, що тут відбувається?
Всі замовкли.
Аліна відчула, як у неї пересохло в горлі.
– Що ти маєш на увазі?
Даниїл глянув прямо на Романа.
– Я маю на увазі те, що цей придурок дивиться на тебе так, як не повинен.
Роман хмикнув, злегка піднявши брову.
– А як саме, на твою думку?
Даниїл зробив крок уперед.
– Як на свою дівчину.
Аліна різко вдихнула.
Роман не відвів погляду.
Вона знала, що зараз він міг або збрехати, або сказати правду.
Він вибрав друге.
– Бо вона і є моя.
Гараж вибухнув вигуками.
Аліна не встигла навіть усвідомити, що відбувається, бо Даниїл уже рвонув уперед.
Роман теж.
Удар.
Кулак брата врізався в обличчя Романа, той похитнувся, але не впав.
І через секунду сам відповів ударом.
– ЗУПИНІТЬСЯ! – закричала Аліна, кидаючись між ними, але хтось схопив її, відтягуючи назад.
Даниїл знову кинувся на Романа, але цього разу хлопці їх розтягнули.
Обидва важко дихали, кров сочилася з розбитих губ.
– Ти посмів торкатися до неї?! – проричав Даниїл.
Роман витер губу і глянув йому прямо в очі.
– Так.
Тиша.
Здавалося, гараж затамував подих.
Аліна зробила крок уперед.
– Даниїле…
Але брат глянув на неї так, що вона завмерла.
В його очах було розчарування.
Біль.
Злість.
– Це твій вибір? – запитав він тихо.
Аліна не знала, що відповісти.
Вона подивилася на Романа.
Побачила, як він ледь помітно похитав головою, ніби говорячи: «Не треба».
Але вона знала, що треба.
Вона глибоко вдихнула.
– Так.
Даниїл напружився, ніби отримав удар у живіт.
Його кулаки стиснулися.
А потім він розвернувся і просто пішов.
Роман глянув їй у вічі.
– Ти впевнена?
Аліна кивнула.
– Я не гальмую, коли йдеться про тебе.
Роман важко видихнув.
А потім притягнув її до себе і поцілував.
І тепер вони вже точно перейшли межу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Друг брата: На повній швидкості, Настя Левченко», після закриття браузера.
