Читати книгу - "Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький"

виконала своє завдання і тому не слухала наказів влади і не хотіла йти на фронт. І.Мазепа. Україна в огні й бурі революції, І, 1950, стор. 59.(обратно) 217

[214] В.Кучабський. Цитов. твір, стор. 149.

(обратно) 218

[215] І.Мазепа. Цитов. твір, І, стор. 76.

(обратно) 219

[216] Там же, стор. 74,82.

(обратно) 220

[217] В.Винниченко. Цитов. твір, т. ІІІ, стор. 233. Є.Коновалець. Цитов. твір, стор. 24,25. О.Назарук. Цитов. твір, стор. 108,109.

(обратно) 221

[218] І.Мазепа. Цит. твір, І, стор. 84,109,110. І. Мазепа був надзвичайно огірчений на безпорадність і хитання провідних політичих і військових діячів УНР. Про добрі наміри Січових Стрільців рятувати тяжке положення української державности довідуємося також із вище згаданої книжки П.Феденка, стор. 58: «Після наради представники Січових Стрільців підходили до Мазепи, нового секретаря УСДРП, і питалися, чому партія не дає до уряду своїх найліпших сил, які має, і не вплнне на політику, щоб було ясно, куди Україна має йти». Із цих слів видно, що Січові Стрільці не образилися, коли державна нарада не прийняла їх проєкту скріплення влади, а навпаки, вони далі були доброї волі, та бажали тільки, щоб політика уряду була ясна і простолінійна.

(обратно) 222

[219] А.Крезуб. Група полк. Рогульського. Календар Черв. Калини на 1928 р., стор. 51.

(обратно) 223

[220] Р.Сушко. Брат на брата. Кал. Черв. Калини на 1928 р., стор. 58.

(обратно) 224

[221] І.Мазепа на основі спогадів В.Кедровського – цитов. твір, стор. 121.

(обратно) 225

[222] В.Кучабський. Цит. твір, стор. 161. Ці вияснення В.Кучабського відносно стягнення СС з фронту в район Проскурова та підготова Корпусу СС за плином Штабу Дієвої Армії – до рішальних операцій в напрямі Бердичева, спростовують твердження І.Мазепи в цит. творі І, стор. 110, – немов би Січові Стрільці всупереч наказам вищої команди, залишили фронт і подалися в запілля.

(обратно) 226

[223] «Республіка», щоденна газета. Станиславів, второк 25 березня 1919, подає: Павло Христюк. Замітки і матеріяли до історії української револуції. Том. ІV. Відень 1922, стор. 117-118.

(обратно) 227

224 І.Мазепа. Цитов. твір ІІІ., стор. 168-172.

(обратно) 228

[225] Заяви Е.Коновальця і А.Мельника на політичних нарадах в місяцях лютому-травні 1919 р. Диви: І.Мазепа. Цитов. твір І., стор. 109,154.

(обратно) 229

[226] Н. Григориїв. Спогади про В.К.Винниченка. «Українські Вісті», Ульм, з 13 травня 1951, ч. 38.

(обратно) 230

[227] Поскільки можна було усталити на основі опублікованих джерел В.Кучабського, Є.Коновальця і інших авторів, – особовий склад Стрілецької Ради був такий: а) Перший склад Стр. Ради з січня 1918: Є.Коновалець, А.Мельник, І.Чмола, Ф.Черник, В.Кучабський, д-р К.Воєвідка, Р.Сушко. Усі (за виїмком Є.Коновальця) колишні старшини УСС. б) Восени 1918 р. в періоді протигетьманського повстання, крім повищих, належали ще до С. Ради: Р.Дашкевич, М.Матчак та деякий час д-р О.Назарук. в) В добі Директорії (1919 р.) увійшли понадто в склад С. Ради ще такі старшнни: І.Андрух, І.Рогульський, Я.Чиж, В.Чорній (П.Розенберг) і Ю.Отмарштейн. Усі ад б) і в), за виїмком Ю.Отмарштейна, – це кол. старшини УСС або активні члени передвоєнних організацій Січових Стрільців. Із цитованих джерел виходить, що членами С. Ради були ще деякі інші старшини, яких прізвищ однако ж не усталено. – Велика шкода, що ніхто із істориків чи мемуаристів СС, або членів С. Ради, не опублікував точніших фактів з діяльности С. Ради, ані не з'ясував її особливої ролі в історії Січового Стрілецтва.

(обратно) 231

[228] Є.Коновалець, у цитованій вище праці, наводить двадцят два різні рішення, постанови, опінії та доручення, видані С. Радою.

(обратно) 232

[229] Ген. Марко Безручко. «Січові Стрільці в боротьбі за державність». Каліш 1932. Це підкреслення ген. М.Безручком існування безпосереднього ідейного зв'язку формації Січових Стрільців – із невмірущою традицією Маківки і інших історичних місць боротьби Українських Січових Стрільців, є заразом одним з доказів єдности формацій УСС і СС.

(обратно) 233

[230] А.Крезуб. Кіш Січових Стрільців. Літопис Черв. Калини, 1930, ч. 11, стор. 19.

(обратно) 234

[231] Заарештований та зліквідований большевиками в перших днях після їх приходу до Львова в вересні 1939 р.

(обратно) 235

[232] Ген. О.Удовиченко. Цитов. твір, стор.53. І.Мазепа. Цитов. твір, І, стор. 139.

(обратно) 236