Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

— Цікавий чоловік, — схвально сказала Фіалка, теж проводжаючи Веліверу поглядом. — Жаль, ні я йому не підходжу, ні він мені.

Ліїн тільки пирхнула і перевела погляд праворуч, щоб якраз побачити, як Качечка і Льонок виходять на балкон, з якого можна було спуститися в сад. Це було дивно, досі Льонок не прагнула з кимось кудись ходити, але до дівчат підійшла одна з молодших розпорядниць і покликала освіжитись у якусь кімнатку, де стоять приготовані для них напої, в які точно ніхто й нічого не підлив.

***