Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Так, бачу, ви мій друг завзятий.

Дон Луїс

(убік)

Допомогти тобі я радий, Щоб швидше ти забрався геть.

Дон Мануель

Та я важкий вчинив би гріх, Якби в свої вас вплутав справи, Забути змусивши забави І всі принади світських втіх, Позбавивши солодких пут, Обтяжив би сумління ваше…

Дон Луїс

О, повелися б ви інакше, Якби почули, що я тут Казав Родріго нещодавно, На долю скаржачись.

Дон Мануель

Однак Невже я помилився?

Дон Луїс

Так, Я долю кляв небезпідставно. Вбиває та, яку люблю, Мене байдужістю своєю. Зневажений, забутий нею, Я знемагаю від жалю.

Дон Мануель

Що ж доля так карає вас?

Дон Луїс

Красуню я кохаю, друже,