Оглянувшись на урвище, Альбрехт проковтнув слину. Він розумів, що сили не рівні. У цьому стані і без чарівних обладунків їм не перемогти. Люди графа наступали, тіснячи їх до урвища. Рада знову спробувала створити заклинання.
У них залишався лише один вихід.
- Ти зі мною? – хлопець простягнув до неї долоню.
Дівчина зволікала, не зводячи з нього повних розпачу очей. Вона розуміла, що шанс вижити, впавши з такої висоти, у них невеликий.
Слабо посміхнувшись, вона вклала свою долоню в його. Так багато хотілося сказати, але час невблаганно мчав уперед. Люди графа наступали.
Замружившись, вони стрибнули вниз з урвища. Вода їх зустріла крижаними обіймами.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гармонія (2), Анна Стоун», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Гармонія (2), Анна Стоун» жанру - Фентезі 🐉🧝♀️🗡️:
