Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Однак повноваження Президента України, передбачені частинами другою, шостою статті 127, частиною п’ятою статті 128 Закону, ґрунтувалися на положеннях статті 106 Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року, а саме пунктів 10, 15 частини першої, за якими Президент України за поданням Прем’єр-міністра України утворював, реорганізовував та ліквідовував центральні органи виконавчої влади, призначав керівників центральних органів виконавчої влади та припиняв їхні повноваження на цих посадах.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, внесено зміни до Конституції України, зокрема статей 106, 116. За зміненою редакцією статті 106 Основного Закону України Президент України не наділений повноваженнями формувати центральні органи виконавчої влади, призначати і звільняти їх керівників та регламентувати діяльність таких органів. Згідно з доповненнями статті 116 Конституції України пунктами 9і, 92 зазначені повноваження належать до компетенції Кабінету Міністрів України, який утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. На виконання вказаних положень Конституції України в Законі України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є відповідальними перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому; Кабінет Міністрів України призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Прем’єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Уряду України (частина друга, пункт перший частини дев’ятої статті 22). Голова Державної судової адміністрації України не входить до складу Уряду України. Таким чином, призначення на посаду та звільнення з посади керівника Державної судової адміністрації України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
На виконання цієї позиції Кабінетом Міністрів України і було затверджено Положення «Про Державну судову адміністрацію України», яке діятиме до затвердження Радою суддів України нового Положення відповідно до вимог коментованої статті цього Закону.
Згідно Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабміну, Державна судова адміністрація України (ДСА) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями ДСА є:
організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, крім Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів (далі — суди), роботи з’їзду суддів України, діяльності Ради суддів України, інших рад суддів, конференцій і зборів суддів (далі — органи суддівського самоврядування), кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів (далі — кваліфікаційні комісії суддів), Академії суддів;
здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників апарату судів;
участь у межах своїх повноважень у формуванні судів;
удосконалення організаційного забезпечення діяльності судів.
ДСА відповідно до покладених на неї завдань:
1) забезпечує належні умови діяльності судів, органів суддівського самоврядування, кваліфікаційних комісій суддів, Академії суддів;
2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, Програми діяльності Кабінету Міністрів України та державних цільових програм у відповідній сфері, забезпечує їх виконання у межах своїх повноважень;
3) розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів та переглядає їх не рідше ніж один раз на три роки;
4) виконує функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, територіальних управлінь державної судової адміністрації (далі — територіальні управління) та ДСА;
5) вивчає практику організації діяльності судів, узагальнює відповідні пропозиції територіальних управлінь;
6) бере участь у підготовці проектів актів законодавства щодо організаційного забезпечення діяльності судів та інших питань судоустрою;
7) веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;
8) забезпечує проведення заходів, пов’язаних із складенням присяги суддями, призначеними на посаду вперше;
9) оприлюднює в офіційних друкованих виданнях інформацію щодо ініціювання питання про обрання суддів безстроково, а у передбачених законом випадках — про початок діяльності судів;
10) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює в установленому порядку державне замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
11) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, інших органів та установ судової системи;
12) організовує проходження навчальної практики в судових установах і розробляє пропозиції до відповідних навчальних програм;
13) визначає разом з Радою суддів України нормативи навантаження суддів у судах усіх рівнів та розробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах;
14) відповідно до затверджених в установленому порядку мережі судів та чисельності суддів розробляє та затверджує за погодженням з Радою суддів України типову структуру і штатний розпис судів, подає в установленому порядку на розгляд Кабінету' Міністрів України пропозиції щодо визначення чисельності працівників апарату судів, інших органів та установ судової системи, затверджує в межах видатків на утримання судів зведені штатні розписи місцевих загальних судів за поданням начальників територіальних управлінь, а також штатні розписи інших судів за поданням їх голів;
15) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву судів, забезпечує зведення звітів про стан здійснення правосуддя; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;
16) організовує забезпечення суддів опублікованими перекладами повних текстів рішень Європейського суду з прав людини;
17) організовує та контролює діяльність територіальних управлінь, засновує в установленому порядку засоби масової інформації;
18) готує пропозиції до проекту Державного бюджету України в частині визначення обсягу видатків для забезпечення діяльності судів, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації;
19) організовує проведення планово-фінансової роботи,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар», після закриття браузера.