Читати книгу - "Скорочено Пригоди Тома Сойєра"

будуть зайві гроші, вона допоможе йому розпочати яке-небудь скромне діло.

Раптом Том сказав, що Гекові це не потрібно, бо той багата людина. Том вибіг із кімнати, але скоро повернувся з мішками. Він висипав на стіл купу золотих монет. Побачивши таку силу грошей, усі затамували дух. Том про все розповів. Згодом полічили гроші. Їх виявилося трохи більше за 20 000 доларів.

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТИЙ

ЗВОРОТНА СТОРОНА БАГАТСТВА

Така величезна сума грошей, та ще золотом, здавалася майже неймовірною. Де б не з'являлися Том і Гек, їх шанували, вихваляли, милувалися з них. Місцева газетка надрукувала їхні біографії.

Вдова Дуглас віддала Гекові гроші в банк під шість відсотків річних, а суддя Течер, на просьбу тітки Поллі, зробив те саме з Томовими грошима. Кожен хлопець мав тепер просто-таки величезний прибуток: по долару щодня. У ті старі часи харч і квартира для хлопчика коштували всього лише долар з чвертю за цілий тиждень, включаючи витрати на навчання, одяг і на баню.

Суддя Течер був дуже високої думки про Тома і сподівався, що з хлопчика буде колись або великий юрист, або великий полководець.

Геку не подобалося, коли вдовині слуги умивали його, чистили йому одяг, причісували його гребінцем і щіткою, щоночі клали його спати на огидно чисті простирала. Він мусив їсти виделкою і ножем, мусив користуватися серветками, тарілками, чайними чашками, мусив учитися по книзі, мусив ходити до церкви. Три тижні він мужньо терпів ці муки, нарешті не витримав і одного чудового дня зник. Том знайшов його у діжці за старою різницею. Гек уже вирішив не повертатися до вдови, але Том переконав його повернутися. Він сказав, що Гека не приймуть у розбійники, коли він не матиме пристойного вигляду, бо здебільшого розбійники належать до вищих кіл. Гек пообіцяв повернутися до вдови Дуглас, а Том сказав, що сьогодні вони зберуть хлопців, організують ватагу і опівночі виголосять присягу на труні і розпишуться кров'ю.

ЗАКІНЧЕННЯ

Тут кінчається наш літопис. Оскільки це історія хлопчика, вона повинна зупинитися саме тут: якби її вести далі, то вона перетворилася б на історію дорослої людини. Більшість героїв цієї книги живе й досі; вони благоденствують і цілком щасливі.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу