Читати книгу - "Навіщо. What For"

б на вашому місці вже кинув цю погану звичку…Стрілка, дай краще цим курцям вітамінку…

Стрілка

— Та вже і вітамінки доїли. Сарана, а не добровольці.

Велес

— Уши уже пухнут… О, а расскажи тогда стишок, а?

Поет

— Щоб опухлі вуха ще й зів`яли?

Лавр

— Читай, Поет, бачив, ти весь ранок щось малював у своїй книжечці…

Поет

— З натури малював… Ось… Слухайте тоді.

Коли приходить перепочинок,

бійці розміщуються у школах,

заходять в класи, зсувають парти,

вкладають спальники біля дошки,

на стіл до вчителя — кулемети,

радіють "Фізиці" восьмого класу,

неначе зустріли давнього друга,

а потім морщать суворо лоба,

бо якось надто важка задача.

і де ж відмінниця, що підкаже —

неподалік сидить у підвалі

без світла, їжі та телефону,

чи гарячково збирає гроші

на пластикову протезну руку

тому, хто в класі дражнив та бився,

а зараз також побився в битві,

а може, просто сидить на кухні

і раз у раз набирає номер

того абонента, що вже небесний,

але про це не повідомляють,

бо арифметику наша влада

вивчала досі лише на двійку,

так, хто черговий? а хто відсутній?

чи є поважна тому причина,

що поруч стало порожнє місце?!

це в них такі університети,

така це школа життя та смерті,

таке розуміння крихкості щастя,

що у підручнику і не знайдеш.

а той, хто повернеться, не відмінник,

а просто відмінним від всіх лишиться,

бо так багато в житті побачив,

що не продряпати і на парті.

Велес аплодує, Лавр посміхається.

Лавр

— Ну, скажімо, я так не «Фізику» гортав, а «Математику», і не для восьмого, а для третього…

Поет

— Хотів щось написати про нашу незалежність. 23 роки тому без крові здобули, тепер по повній платимо... Ось коли нас з Афганістану виводили, я вже хлопцям казав, що кінець совку прийшов, Україна незалежна буде. А вони мені — ну, як же це, таке тільки через кров, навіщо… Не хотіли ми тоді крові. І все без неї пройшло. Але наздогнало…

3 сцена

Інша школа в Іловайську, де розташувалися ополченці та російські військові.

Мартинов (піднімає з підлоги підручник російської літератури)

— Так вы что, при бандеровцах учили Пушкина?

Червонець

— И даже Лермонтова!

Мартинов (декламує)

— «Два дня мы были в перестрелке. Что толку в этакой безделке? Мы ждали третий день. Повсюду стали слышны речи: "Пора добраться до картечи!" . И вот на поле грозной сечи ночная пала тень...» Вот и мы к ночи и начнем, получат они свой праздничек. Независимости… По полной получат. Приползут… Если кто выживет. Салютом и накроем. Любишь салюты?

Червонець

— У нас на районе по праздникам до утра народ взрывает, машины вопят, собаки лают… Ну, это в той жизни, сейчас уже все привыкли...

Мартинов

— Хоть и привыкли, сегодня уши заложит… Так как тебя обижали, парень, жалуйся… Я вон за тебя, брат, из Благовещенска ехал жизнь положить. А ты все ноешь и ноешь, то тебе еды мало, то денег...

Червонець

— Да мы же хотели как в Крыму, раз — и в России, сразу зарплаты, пенсии побольше платят…

Мартинов

— А если Украина заплатит, то и ее независимость отпразднуешь?! Раб ты, Червонец, как есть раб. Потому что не казак. Вот я по матери дворянин, по отцу казак донской, кровь — великая сила… Знаешь, что для меня сегодняшний день? Черный день. Это при мне развалился Советский союз. Я тогда в Средней Азии служил, сам видел, сколько крови тогда пролилось на российской окраине. Наши предки присоединяли Кавказ, присоединяли Сибирь. Спасали их от верной гибели. И Донбасс спасем, и Украину. Я не за твою пенсию, Червонец, воюю. Я против Америки воюю. Россия ей как кость в горле…

Червонець

— Так то оно так, но только чем крымчане лучше нас, что у них все тихо-мирно и денег стало валом, а он только с курортников драли втридорога, пока я на шахте здоровье губил. Ну, хоть не простым шахтером, а горным диспетчером, но все равно…

Мартинов

— О, давай еще погубим, диспетчер.

Червонець

— Так нечем.

Мартинов

— Так пусть жена подгонит.

Червонець

— Жена уже меня выгнала...

Тетяна (входит, слышит последние слова)

— О, дошло, наконец-то. Выгнала, потому что все мозги пропил, совсем крыша поехала. Вот, считай, у тебя теперь свой праздник сегодня,