Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

class="book">Тижні; великі м’ясниці — 2-й тиждень перед великим постом; масляниці — останній тиждень перед великим постом; провідна неділя — 1-а неділя після великодня.

Всеїдні тижні (седмиці): дні різдвяних свят — 4.I (25. XII) — 14 (4). І; тиждень після неділі Митаря і Фарисея — 11 (1). І — 16 (26). І; тиждень великодня — 1-й тиждень після великодніх свят; тиждень п’ятидесятниці — тиждень після Тройці.

Для полегшення користування джерелом додаються іменний та географічний покажчики, короткий словничок маловживаних слів, бібліографія праць про літопис, а також ілюстрації.

Перше радянське видання «Літопису Самовидця», яким відкривається наукова серія «Джерела з історії України», здійснене на основі сучасних наукових досягнень публікації історичних джерел, а також певного здобутку істориків і філологів у галузі дослідження літопису як видатної пам’ятки XVII ст. Видання «Літопису Самовидця» сприятиме дальшому розвиткові історичної науки на Україні, а також допоможе глибшому вивченню давньої української літератури та історії мови.

Ярослав Дзира

О НАЧАЛІ ВОЙНИ ХМЕЛНИЦКОГО

Початок и причина войни Хмелницкого ест едино от ляхов на православіе гоненіе 1 и козаком 2 отягощеніе 3. Тогда бо оным не хотячи 4, чего не звикли были 5 панщини робити, на службу замковую обернено, которих з листами 6 и в городі 7 до хандоження коней старостове 8 держали, в дворах грубу, тоест печи палити, псов хандожити 9, дворі змітати 10 и до инших 11 незносных діл приставляли. Знову зась которіе зоставали козаками реестровимы, а над оними полковникове шляхта панове от 12 гетмана коронного насиланніе были, которіе б от їх волности 13 бинамній не дбаючи, але яко могучи оных [с] мірали 14, легце поважаючи. Плату, которая постановлена была на козаки от короля его милости и Речи посполитой по золотих тридцять на рок, тое на себе отбірали 15, з сотниками ділячися, бо сотников не козаки оббырали 18 и настановляли 17, але полковники, кого хотіли з своей руки, жебы оным зичливими 18 46 были.

* Сп. Я. Козельського починається словами: «Літописец избран о войнах, о наставлениї гетманов, о изміни їх по статях и прочиїх ділах ниже слідуется...». Сп. М. Судієнка і вид. Бодянського: «Літописец о началі войны Хмелницкого».

1 У сп. Козельського тут і скрізь далі немає літери «і». Замість неї послідовно вживається «и»: «православие гонение».

2 Там же: «козакам».

3 Там же: «отягчение»; у вид. Бодянського: «отмщеніе».

4 У сп. Козельського це місце наведено повніше: «тогда бо оним всякие волности отнято, от инних повиписовано, которие не хотячи...»

5 У сп. Козельського літера «ы» вживається рідко, переважно в закінченнях слів. Частіше «ы» зустрічається в сп. Судієнка і в вид. Бодянського.

6 Там же: «листами».

7 Там же: «в дорозі».

8 Там же: «коней старостове хондожене».

9 Там же: «хондожити».

10 Там же: «зумітати».

11 Там же: «и инних».

12 Там же: замість «от» «їх и».

13 Там же: «которие о їх волностях».

14 Там же: правильніше: «смиряли».

15 Там же: «отбирали».

16 Там же: «обирали», у вид. Бодянського: «обірали».

17 У сп. Козельського: «наставляли».

18 Там же: «жичливими».

Также полковникове Козаков до всякой домовой незвичайной роботи пристановляли 1, в поля зась пойшовши, любо якій козак достане у татар коня доброго, того отоймут, з Запорожжа 2 през 3 поля дикіе з рарогом, раструбом 4, орлом, албо с хортом козака бідного шлет в городи, кому подарок шлючи, якому панові 5, не жалуючи козака, хочай бы згинул, як не трудно от татар. Знову з сь, хочай бы якого язика татарского поймали козаки, то з язиком татарским, на кого ласкав полковник, якого жолніра своего высилает до гетмана коронного, а козацкую отвагу потлумляют. В городах зась от жидов тая была кривда, же неволно Козакові 6 в дому своем жадного напитку на потребу свою держати, не тилко меду, горілки, пива, але и браги. Которіе зась на рибу хожували 7 козаки за пороги, то на Кодаку на коммисара 8 рибу десятую отбірали. А полковником особливо 9 треба дати и сотникам, и асаулові 10, и писареві, — аж до великого убозства козацтво прийшло 11, а болше шести тисячей 12 неповинно Козаков быти. Хочай и син козацкій, тую ж панщину мусіл 13 робити и плату давати, тое над козаками было.

Над посполством зась, любо во всем жили обфито в збожах, в бидлах 14, в пастах 1*, але однак 15 чего не звикла была Україна терпіти, вимисли 16 великіе были от старостов и от 17 намісников, и жидов. Бо сами державци на Україні не мешкали, тилко 18 уряд держали, и так о кривдах людей посполитих мало знали, албо 19 любо и знали, толко 20 засліплени будучи подарками от старост и жидов арандарей 21 же того не могли узнати, же їх салом по їх же шкурі и мажут 22 : з їх подданних выдравши, оним даруют, що и самому пану волно бы узяти у своего подданного, и не так 23 бы жаловал 47 подданній его.

1 У сп. Козельського: «пристановлялы».

2 Там же: «Запорожя».

3 Там же: «чрез».

4 Там же: «ястребом».

5, 6 У сп. Козельського в подібних закінченнях значно частіше вживається -ови: панови, козакови.

7 Там же: «хожовали».

8 Там же: «комисара».

9 Там же: «отбирали. А полковникам особливе».

10 Там же: «ассаулови».

11 Там же: «пришло».

12 Там же: «тисяч».

13 Там же: «мусил».

14 Там же: «бидлу».

15 Там же: як правило,