Читати книгу - "Весь світ у кишені"

— Ед. Він і подбає про двері. Щойно опинимося всередині, Ед опустить на дверях жалюзі. Я підійду до барної стійки, щоб контролювати всю залу. Кулемет має остудити всі гарячі голови. Коли відвідувачі опиняться у потрібному місці, Джинні пройдеться й забере гаманці. Нам не потрібно нічого, крім готівки. Якби хтось зайшов, то ти маєш розібратися з ним, Еде. Якщо працюватимемо хутко, уся справа триватиме не більше п'яти хвилин. Це залежить від тебе, Джинні. Стеж, аби ніякий хитрий тип не схопив тебе, коли забиратимеш його гаманець. Ми б хотіли уникнути стрільби, хіба що зовсім непереливки стане.

Доки Джипо слухав, його маленькі чорні очиці неспокійно бігали. Він тішився, що не бере участі в операції.

Кітсон розтер кісточки пальців і подивився на стіл. Він також радів, що відповідає лише за машину. Потрібно було мати неймовірну витримку, щоб увійти до кафе й підкорити своїй волі чотири чи п'ять десятків людей. Молодик не був певен, що таке йому до снаги.

У душі Блека досі клекотав гнів, що Кітсон вдарив його, але Морґанові слова відволікли його від Алекса: нутрощі Еда враз схололи й затягнулися у тугий вузол.

— Ну гаразд, — сказав він. — Якщо хочеш, зробимо саме так, Френку, але ідея мені не до вподоби. Ми могли б виконати щось легше.

Морґан на мить спинився.

— Знаю. Але ми йдемо саме на таку справу, щоб налаштуватися й підготуватися до великої. Я знаю, що роблю, Еде. Ця справа покаже, чи не зіпсує хтось із вас головної операції. Тому я й обрав її, — він обійшов навколо столу й поглянув Джинні у вічі. — Це випробування для тебе. Ти багато чого тут наговорила, й слова твої звучали вельми переконливо. Тепер я хочу побачити, чого вони вартують. Саме тому я дав тобі найскладнішу роль.

Дівчина спокійно дивилася на нього.

— Я впораюся. Це не так вже й складно.

Морґан усміхнувся.

— Побачимо. Ось, власне, і все. Наразі попрощаймося. Кітсоне, прижени машину Джипо до кафе о дванадцятій десять. Твій годинник точний? Що він показує зараз?

— Восьму двадцять, — сказав Кітсон, зиркнувши на наручний годинник.

— Наразі восьма двадцять три, — виправив його Морґан, зиркнувши на свій. — Лу видасть тобі кулемет. Тримай його на задньому сидінні. Приїдеш до кафе сам. Ми з Едом прийдемо пішки. Дорогою я витягну зброю із машини, — він поглянув на Джинні. — Ти прийдеш із Меддакс-стрит. Будь на місці о дванадцятій десять. Мусимо прибути вчасно. Ти маєш годинник?

Джинні кивнула.

— Гаразд, — підсумував Морґан. — Забери зброю, коли виходитимеш, Кітсоне. Піди з ним, Джипо, й переконайся, що все гаразд. Отже, побачимося о дванадцятій десять?

Алекс звівся на ноги. Нервово зиркнувши на Френка, а потім — на Джинні, він відвів погляд, тоді розвернувся й широкими кроками рушив до дверей. Джипо почимчикував за ним.

Коли вони пішли, Морґан сів.

— Ти в порядку? — запитав він у дівчини.

Джинні підняла брови.

— А чому мало б бути інакше?

— Слухай, припини тут комедію розігрувати, — різко відказав Френк. — У минулому я провертів із дюжину таких операцій, але досі трішки боюся. Не намагайся блефувати зі мною. Я питаю: ти в порядку? Ти досі хочеш виконати найскладнішу частину роботи?

Дівчина витягнула руку, затиснувши між тонкими пальцями недокурену цигарку. Дим здіймався чітко вгору — цигарка не тремтіла.

— Я здаюся наляканою? — запитала вона, а тоді відсунула стілець і підвелася.

Морґан і Блек не відривали від неї поглядів, та вона дивилася тільки на боса.

— Десять хвилин на першу, — сказала дівчина. — До зустрічі.

Красуня розвернулася й рушила до дверей. Її стегна спокусливо похитувалися в ритмі кроків. Дівчина прочинила двері, вийшла й зачинила їх за собою, навіть не озирнувшись.

— Міцний горішок, — скривився Ед.

— Можливо, — розсудливо зауважив Френк. — Але я вже бачив, як такі горішки лускають у найнедоречніший момент. Подивимся, — він підвівся. — Ну добре, забираймося звідси.

II

П'ять хвилин по півночі Морґан і Блек вийшли з трамвая на розі Меддакс-стрит. Вони перейшли через дорогу й зупинилися біля темних дверей магазину, розглядаючи нічне кафе «Палас».

У завішеному вікні мерехтіли вогні. Крізь скляні двері зловмисники бачили частину бару.

Морґан кинув на дорогу недопалену цигарку.

— Ось воно, — мовив він.

— Закладаюся, Джипо зараз дякує всім святим, що не бере участі в операції, — сказав Блек, усвідомлюючи, як його серце повільно гупає об ребра і як спітніли долоні.

— І я дякую всім святим, що він не тут, — відказав Морґан. Він також відчував тенькання серця, у роті в нього пересохло. — Щойно Кітсон під'їде, перейдемо через дорогу.

— Ага, — мугикнув Блек. Він торкнувся кишені й поклав долоню на руків'я револьвера 38-го калібру. — А ось і дівка, — мовив він, коли побачив, як Джинні підходить до кафе. На ній досі були чорні слакси й темно-смарагдова сорочка, але волосся дівчина сховала під зелений шарф. Коли Джинні проходила під вуличним ліхтарем, Блек збагнув, наскільки мідні кучері прикрашали її. Коли волосся було сховане, дівчина видавалася посередньою. Тієї самої миті під'їхав запилюжений «Лінкольн» і загальмував біля кафе.

— Ходімо, — наказав Морґан і широкими, квапливими кроками перетнув вулицю.

Надворі було порожньо. Зловмисники чули вальс, що долинав зі скрипучого музичного автомата в кафе.

Морґан зупинився, щоб дістати кулемет із «Лінкольна».

— Розслабся, — сказав він Кітсону. — Швидко зайдемо — швидко вийдемо.

Кітсон щось буркнув, міцно стиснувши кермо.

Блек витягнув хустинку й закрив нею нижню частину обличчя. Руки в нього так тремтіли, що він ледве зав'язав вузол.

Джинні вже приховала обличчя й стояла біля дверей кафе, тримаючи в руках «кольт спешл» з набоями 38-го калібру.

Морґан не вважав за потрібне ховати обличчя. Він був битим жаком у цій грі, тож добре знав: усі будуть такі налякані, що навряд чи зможуть надати поліції корисний опис.

— Ходімо, — сказав він, швидко й глибоко вдихнувши.

Морґан підійшов до Джинні.

— Відчини двері, а тоді відступися.

— Знаю.

Голос її звучав спокійно і рівномірно. Френк і Джинні перезирнулися.

«Що ж, вона досить спокійна, — подумав старий злодій. — А я не вірив, що таке можливо з цією малявкою».

Джинні відчинила двері й притулилася до них, пропускаючи Морґана вперед. Чоловік ступив у галасливе