Читати книгу - "Виходь за мене, милий, Міа Натан"

- Бог би з тим, що вона таки затягла його у ліжко! Хай не присилає мені відео з їх ратними подвигами! Мені це не цікаво! Й фоточки також. Уяви, поки ми розмовляємо, вона мені ще й фото досипала!

- Катю, я обіцяю обов'язково з нею поговорити. Але мене вона навряд чи послухає. Буде краще, якщо їй Максим скаже, щоб вона припинила. Його вона зазвичай слухає. Знаєш, вона завжди була така ексцентрична. Інколи мені Максима навіть було шкода. Але раніше, коли вони, як кролі, трахались де завгодно, коли завгодно, незважаючи на інших, його це не бентежило. Ой, вибач, сонечко!

- Та нічого! Все ж поговори з нею.

- Добре, спробую!

- Дякую! Бувай!

Я думаю, час телефонувати Максимові.

Аж ось він і сам дзвонить! У двері! Чесно кажучи, я не очікувала такого повороту! Я в сорочці, ще й без бюстика. Та й Бог би з ним!

Відчиняю двері. Максим, нарешті, забирає руку від дзвінка. Слава Богу, стихає цей істеричний передзвін. Він дивиться на мене божевільним гарячковим поглядом, потім стрімко заходить в квартиру й швидко прямує у вітальню, по дорозі зазираючи у спальню.

- Забув у туалеті подивитись! Ти при тямі? Що ти, в біса, витворяєш?

- Просто в черговий раз хочу впевнитися, який твій новий, так би мовити, друг -  сволота! Він зателефонував і попросив, щоб я не "тривожив" тебе, бо у вас "серйозні плани" на сьогодні, - глузливим тоном сказав Макс. - Й це я намагаюсь якомога м'якше передати зміст того, що він мені сказав. Того, що він хотів би з тобою зробити!

- Який ти делікатний! - відреагувала я. - Дякую за турботу! Й вибач, що потурбували!

Він пильно подивився на мене, затримався поглядом на розрізі сорочки, на моїх грудях (а там ще й як на лихо "набубнявіли вишеньки") й запитав:

- Чи я запізнився? Чи, може, зарано приїхав і тобі заважаю? Ти тільки скажи!

- Так, заважаєш! Я взагалі не розумію, що ти тут робиш! Чи ти приїхав мені пояснити, якого біса твоя коханка шле мені ваші інтимні відео?

- Чекай, чекай! Які відео? Ти про що?

- Не вдавай, що не знаєш! Я ось тільки-но тобі переслала.

- Так я забув телефон, коли рвонув до тебе після його дзвінка.

- То й якого біса ти рвонув? Ти мені хто, щоб перейматися, з ким я сплю?

- Ти - моя дружина! Я - твій чоловік! Це вже вирішено! Я не дозволю ніяким бісовим маніпуляторам це змінити! Я не дозволю жодному чоловікові, крім мене, до тебе доторкнутися! Особливо цьому слизькому слимакові!

- Допоки ти дозволяєш до себе торкатися різним хвой… жінкам, я вважаю себе вільною робити, що захочу й дозволяти кому захочу робити, все, … що нам тільки прийде на думку! От прям захотілось запросити Томаса!

Такої реакції я не чекала! Завжди спокійний та врівноважений, Максим був геть на себе не схожий. Він підхопив мене на руки й поніс у спальню. Я пручалась та виривалась, але намарне. Він кинув мене на ліжко, розвів ноги, затис мої руки над головою й майже всією своєю вагою вдавим мене в простирадло. Чесно кажучи, я, навіть, злякалась.

- То й що ти хочеш, щоб він з тобою зробив? - відчула я його гарячий подих та дотики розпалених губ до мого вуха.

Його голос був занадто спокійним й від того ця ситуація лякала мене ще більше.

  - Пусти мене! Злізь! Мені немає як дихати!

Він припіднявся на руках, але все ще нависав наді мною.

 - Ти не розумієш, хто він! Він ніякий не "хороший хлопець". Все, що він хоче, це помститися мені, відібрати те, що я маю й чим найбільше дорожу.

Й він провів пальцями по моїй щоці, шиї, між грудей й, слава Богу, зупинив руку на моєму животі.

 - Ти для мене зараз найцінніше. Повір, мила.

Він нахилився аби поцілувати мене.

Я відвернула голову, не дозволяючи йому торкнутися моїх губ.

- Найцінніша, тому що інакше тобі не бачити партнерства, як своїх вух? Ти ні чим не кращий за того "слизького слимака" Томаса!

Він різко відсахнувся. Я припіднялась на лікті і продовжила:

-  Привезти "в темну" нічого не розуміючу дружину за кордон, де вона буде від тебе майже повністю залежна, а значить керована. Отримати партнерство, гроші, розвиток. Й при цьому потрахувати свою сексуально-розкуту до неможливості красулю! Такий твій план?

Може мені, звичайно, й здалося, але виглядало так, ніби кожним своїм словом я навідмаш била його в серце.

- То ти такої про мене думки? В чомусь я сам винен. Я просто не хотів тебе відлякати. Щоб ти не подумала, що це виключно з корисливих міркувань. Я дійсно тебе люблю. Здається. Я не дуже в цьому розуміюсь, але думка лишитися без тебе, лякає мене до смерті.

Він ненадовго замовк. Якось втомлено, навіть спустошено сів на ліжко. Мені раптом захотілось його обійняти. Але відігнала ці малодушні думки геть.

- Знаєш, я розумію, що стратив, коли її поцілував. Але більш ніж впевнений, що все це сплановано Томасом. Аніта на таке не здатна. Вона занадто імпульсивна. Він цілеспрямовано привів тебе туди саме в цей час.