Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Данір.
Я якраз слухаю тупі історії Лілі. Я не спілкуюсь зі студенткою через те, що вона мені подобається. Мені потрібно віддалити Реніль від себе.
Вона ж не буде ревнувати? Сподіваюсь ні.
Але ця дупа заходить в кабінет, і вся моя увага зосереджується на ній.
Мені хочется викинути все і всіх з кабінету, але я просто спостерігаю.
Реніль перепрошує і шарудить в своїй сумці.
Я слідкую за кожним її рухом.
Папірець, який вона дістає, падає. Вона нахиляється за ним.
Я втуплююсь в її стегна. Спідниця піднімається від її нахилу, і мій друг моментально реагує.
Лілі пускає іскри в дівчину.
Мала, тобі до неї так далеко, як і моєму другові.
Я поправляю штани і бачу, що вона посміхається.
Їй смішно? Ідіотка. Я ж просив.
Вона виходить з кабінету і Лілі дивиться на мене.
-Поговоримо пізніше.
-Чому не зараз? -вона засмучена.
Мені поєбати.
-Бо в мене з'явились дуже важливі плани.
Плани-погана киця з червоними губами.
Плани важливіші за твої тупі історії.
Я махаю їй рукою, витягуючи телефон.
Вона зі злістю тупає ногами і гупає дверима.
Мені не потрібно шукати переписку з кошеням. Вона в мене в закріплених.
Я: -Молодець mon chaton, я збираюсь дрочити на твої трусики. Заспокійся і йди додому. Не роби більше нічого подібного, бо ми обоє не винесемо цього.
Уявлення не маю як вона, але я точно.
Вона переглядає повідомлення.
Я чекаю всього. Ігнорування. Втікання. Будь-чого, але не цього.
Двері в кабінет відчиняються і я збираюсь накричати на Лілі.
Але в кабінет заходить Реніль.
Вона злиться. Це одразу помітно.
-Поверни мої труси.
-Ой ні, малеча, це не в моїх планах.
Вона складає руки на грудях так, що їй якось вдається підняти їх.
Тестостерон піднімається по моїх яйцях.
-Я більше не розмовляю з тобою. -вона кривить губи.
-Ти й не розмовляла.
Її рука піднімається і вона показує мені середній палець.
Я посміхаюсь кутиками губ.
-Козел.
-Як завгодно.
Вона розвертається і йде.
Ще один момент із нею. Ще одні сині яйця. Ненавиджу стримуватись.
Реніль.
Кейт кличе на вечірку. Хто я така, щоб відмовити їй?
Я: -Агов, сексуальна дівчино, ти хто? Де моя подруга, яка не шукає пригод?
Кейті: -Краще помолись своїм богам, що твоя подруга нарешті почала трахати це життя, а не воно її.
Я: -Чесно, навіть в церкву піду і поставлю за це свічку.
Кейті: -Ти розумієш, що там буде Руйнівна четвірка?
О дідько. Згадала. Вони майже на кожній крутій вечірці. Данір також там буде? Без маски? Та ні, неможливо.
Я: Даю свої останні зібрані гроші на те, що в Джеймса великий член.
Кейті: -Фу, не говори про нього.
Я вже знаю, що Джеймс-один з Руйнівних хлопців. І в нього з Кейт є спільна історія минулого.
Вони пов'язані, і я це дуже добре бачу.
Вона каже, що ненавидить його, але це не так.
Я бачу її емоції. Читаю її думки.
Я офігенна подруга. І нехай хтось скаже, що це не так.
Я думаю над тим, що ж одягнути. Зупиняюсь на шортах, які купила того тижня.
Під шорти натягаю чорні колготи, чорні конверси, червону топ-майку і тоненьку куртку.
Губи як завжди червоні. Вирішую підмалювати очі.
Заплітаю тугий кінський хвіст і дивлюсь в дзеркало.
Сама б собі віддалась.
Зараз пізня осінь, але погода досі дуже тепла.
Це так вперше. Кожного року з жовтня починаються дощі і холод. Зараз листопад. Дощів і близько не видно.
Сьогодні я на повну відірвусь. Один Бог знає, що я натворю.
Я посміхаюсь своєму відображенню і тихо виходжу з кімнати.
Данір.
Хлопці надривають телефон. Не розумію себе. Чому я ще досі не заблокував їх всіх?
Я вмикаю телефон і заходжу в чат.
Джеймс: -Старий, тебе не буде?
Найт: -@Данір ти нас ігнориш?
Джеймс: -Як хочеш брат. Я теж не в гуморі там бути.
Найт: -Там буде Кейт. Я чув.
Джеймс: -Де ти це взяв?
Найт: З дупи витяг. Там вся інформація зі світу береться.
Крістофер: -Ви заєбали писати хуйню в групу.
Данір: -Мене не буде.
Найт: -Несіть мені пакет. Мені нудно.
Я в компанії ідіотів.
І приблизно через їх ровесницю я хочу відрізати свій член.
Проходять добрі дві години. В групі знову появляються повідомлення. Я відриваюсь від ноутбука. Якими б вони не були лохами, цікаво почитати.
Я очікував побачити, що Джеймс зломив комусь носа. Або те, що Найт напився якоїсь хуйні.
Найт: Несіть свою дупу на задній двір.
Джеймс: -Мені треба позбутись стояка. Там щось важливе?
Крістофер: -Ця з третього курсу танцює на столі.
Найт: -А ще та мала, за якою ти женешся тут.
Найт: -І вона цілується з якимось мудаком.
Крістофер: -Мені врізати йому?
Джеймс: -Я сам.
Я знаю, що Джеймс переслідує подругу моєї дівчинки.
В них якась історія в минулому спільна. Щось типу того.
Я: -А та інша?
Крістофер: -Ця лялечка прикольна. Ти здається приводив недавно її до нашого клубу.
До клубу за недавні місяці я приводив тільки одну.
Пульс в скронях гупає.
Я: -Що вона робить?
Крістофер: -Танцює. Якийсь хлопець крутиться біля неї.
Найт: -Бля, здається хлопець її. Він так трогає її. Шанс просрато.
Я: -Шанс, блядь, давно просрато. Заберіть її геть від нього. Зробіть так, щоб до мого приїзду його нахуй ніде не було. Ок?
Найт: Я так і думав. Буде зроблено.
Крістофер: -А де Джеймс?
Я не читаю подальшу переписку.
Хуйня ця ваша стриманість.
Ноги несуть мене до машини.
Я натискаю на газ, і лечу дорогою.
Ніхто не торкнеться її. Треба було не відпускати її. Якийсь хуй посмів торкатись її. Більше він не побачить своїх рук. Сумно.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Породжені хтивістю, Ксенія Євчук», після закриття браузера.