Читати книжки он-лайн » Містика/Жахи » Шепіт забутих доріг, Мора Мюррей

Читати книгу - "Шепіт забутих доріг, Мора Мюррей"

43
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 14 15 16 ... 58
Перейти на сторінку:

Чоловік доповз до наступного поверху, і зупинився на майданчику, ховаючись у тіні, і повернувши до мене голову. Чекав. Я трохи почекала, теж не рухаючись з місця, оскільки вирішила пропустити товаришів (чи товариша) цього жартівника, які напевно і знімали це все на відео. 

Раптом я зрозуміла, що нічого не чую. Ні кроків, ні шурхотіння, та і до цього не чула. І точно не чула цього чоловіка, можливо навіть не помітила б, якби не оберталась. Він ступав абсолютно безшумно. 

Чоловік продовжував стояти в такій же позі, на тому ж місці, навіть не спробував піднятися далі. Обличчя його все ще було в тіні, тому я не могла бачити, чи посміхається він, чи дивиться на мене. 

Але ж, якщо у нього немає спільників, то виходить, що наступною після нього йшла я. І якщо за ним йшов покійник, то абсолютно точно цим покійником виявлялася…

Я зробила крок назад, спустилася на одну сходинку вниз, потім ще один крок, і ще, задкувала я, не обертаючись до нього спиною.

Моторошний тип колихнувся на своїх руках-ногах і дратуюче засміявся. Колихнувся зовсім не як людина. Чому у нього пряма спина? В такому положенні, у нормальних людей, так не буває! Не буває щоб у нормальних людей руки і ноги були однакової довжини, як у тварин. 

- Х-х-ха-а… Зрозуміла? 

Саме в той момент я побігла ризикуючи спіткнутися та полетіти вниз, переламати всі кістки, перескакуючи сходинки, дихаючи відкритим ротом. Якби в той момент я підвернула ногу…

Різко відчинила двері на сходинки, потім двері під’їзду, і так само дихаючи ротом, помчала в двір. Я боялась оглянутися, але почула як закрилися двері. Далі я чула тільки власне важке дихання і стукіт підборів. 

Таксі я чекала у цілодобовому магазині. Подруга навіть не здивувалася моєму дзвінку та несподіваному приїзду. Тоді я напилася по справжньому, хоча і зовсім не оп’яніла. На роботу прийшла першою, і довго шукала в інтернеті новини про свій район. Жодної схожої історії. 

В районі з початку року зникло кілька людей. Випадки ніяк не пов’язані між собою, зникали люди різного віку і статі, здається на одному з них був сірий костюм. Не було відомо при яких обставинах вони зникали і де саме. 

Ліфт наступного дня відремонтували. 

1 ... 14 15 16 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шепіт забутих доріг, Мора Мюррей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шепіт забутих доріг, Мора Мюррей"