Читати книгу - "Руйнуючи долі, Стів Маккартер "

- Похмурі, до центру! - заволала Делоріс.

Вона зрозуміла, що година настала. Ворог зовсім близько підтискався флангами, а ззаду вже стояли ряди противника, бажаючи відрізати їм шлях до відступу. Химерниця кинулась у центр квадрата. Калібрісто не знав, у чому хитрість, але розумів, що якщо Химерниця так забажала, вона знає, що робить. Хай та підліток. Він у такому віці вже став уславленим переможцем, а через рік із кандидата у чемпіони перетворився на одного із них.

- Похмурі! У центр! - своїм голосним грубим голосом чемпіон повторив команду молодої Химерниці.

Сам він прийняв бойову стійку, готовий відбити напад ворога, який на якийсь час вийде з-під згубної для них дії похмурих. На фланги супротивник накинувся швидше. Дистанція між союзниками та ворогами там була меншою. Калібрісто не зовсім розумів, чому так, але вирішив, що ті похмурі, що стояли в першій лінії, елементарно сильніше за інших. Щит попереду зруйнувався після чергових пострілів ворожих Химерниць і ще довго стояв у вухах звуком падаючого битого скла. Граваліони набирали хід, розраховуючи своєю масою продавити собі шлях усередину квадрата. Декілька стріл вилетіли в них з нашого боку. П'ять чи шість граваліонів упали, змусивши забаритися тих, що бігли одразу за ними. Вдарити однією хвилею ворогу не вдалося. Чи билися вони раніше із чемпіонами? Калібрісто сподівався, що ні. Він до останнього моменту не виставляв мечі у блоці. Два граваліони і вісім їхніх лап попрямували до нього. Декілька блискавичних рухів чемпіона виявилися для них справжнім одкровенням. Один граваліон з перерізаним горлом, задихаючись, позадкував, інший втратив руки і заревів, шалено викотивши очі і кидаючись на чемпіона вдруге. Першу лінію зліва від Калібрісто складали чемпіони. Тому він був упевнений у тому, що квадрат із цього боку вистоїть. Попереду, з лівого флангу та ззаду зліва. За фланг людей у командира були присутня настороженість і навіть побоювання. Натиск ворога був сильний, але це було зовсім не те, що могло зламати їхній захист. Лише кілька секунд тривав контакт із ворогом. Потім противники почали падати під ноги відступаючим військам. Калібрісто миттєво вирішив скористатися ситуацією:

- Добити і назад! - закричав він на все горло.

Усі шеренги зробив крок уперед, добиваючи ворога, що втратив над собою контроль. Квадрат вмить розрісся і потім знову звузився. В результаті успішних дій всього за кілька секунд супротивник втратив кілька сотень відмінних бійців.

- Назад! Назад! - Калібрісто озирнувся.

П'ятсот метрів. Поки що все йде добре. Він швидко пробігся очима по рядах своїх солдатів. Якщо втрати й були, він не помітив. Квадрат злагоджено відступав все ближче до фортеці, як єдиний живий механізм. Щити знову почали з'являтися навколо його армії. Ворожі Химерниці розділилися, і тепер на невеликій відстані намагалися розстріляти своїми стрілами його воїнів. Союзні Химерниці мали їм завадити. Наскільки вистачить щитів та сил у людей виставляти ці щити? Метрів по п'ять місцевості з кожної сторони квадрата залишалися вільними. Напевно, похмурі працюють на повну. Ті амаліони та граваліони, що ризикували підійди ближче, падали на землю. Ті, що залишалися на відстані понад п'ять кроків, кривилися, гарчали, лаялися, кричали, але ближче не підходили. Так дві армії швидко просувалися до фортеці. Все почало змінюватися, коли обстріл Химерницями ворога посилився. Чотириста метрів до фортеці. Кількість ворогів із запаленими очима зросла. Здавалося, що стріли полетіли звідусіль.

Калібрісто не встиг віддати жодного наказу. Подрібнювачі вилетіли з його армії у різних напрямках на придушення ворожої стрілецької потужності. Вони легко проникли через перші ряди ослаблених ворогів і просочувалися все глибше, дістаючись самих Химерниць. Один такий виринув із-за спини Калібрісто і з криком “Башку знесу!” помчав уперед на ворога. В ту ж мить дві Химерниці випустили в нього стріли. Чемпіон встиг подумати, що цей порив його солдат вартий уваги і заслуговує на повагу, але він абсолютно марний. Ледве кілька перших стріл долетіли до подрібнювача, як чемпіон миттєво змінив свою думку на протилежну. Подрібнювач лиш трохи хитнувся в сторону і прихлопнув одну Химерницю, як люди муху на обідньому столі. Інша вже тікала вглиб війська і подрібнювач погнався за нею, розносячи по дорозі всіх, хто траплявся йому під кам'яні кулаки. Калібрісто відкрив рота. Оце елемент несподіванки! Навіть для своїх! Яка ж паніка зараз має спіткати їх Химерниць?

Дезіре відразу усвідомила, що це і її шанс. Вона обійшла щит Тревізо, нарешті запалила очі і рвонула прямо до мети її сьогоднішньої вилазки. Невеликий коридор прорубав їй подрібнювач, що вирвався вперед, тому це суттєво спрощувало завдання. Вона проскочила за ним і випустила кілька стріл у червоняву. Та надто легко відвела їх убік і нагору своїм невеликим блакитним щитом. Занадто самовпевнено. Дезіре злетіла в повітря, витягаючи з синіх ліній мечі викривленої форми для себе. Їй треба нападати. Їй треба перемогти. Вона сильна. Вона і є сила. Дезіре два рази вдарила по щиту червонявої, розбивши його вщент. Ще раз вона промахнулася і одним випадом зачепила супротивника.

- Дазіре. - з сильним акцентом вимовила та, відстрибуючи та створюючи собі меч, замість розбитого щита.

Один меч в руці, друга рука вільна. Вогнів довкола зап'ястя немає. У чому хитрість? Дезіре озирнулася. Армія відступала, подрібнювачі все ще кружляли по ворожому війську, розмахуючи своїми кам'яними кулаками, мов кувалдами. До них ніхто не хотів підступати, навіть граваліони. Те саме стосувалося і її самої — до неї не підходили вороги. Вони намагалися обходити Химерниць стороною, навіть своїх, щоб не отримати випадковим пострілом стріли тяжке поранення.

- Назад! - пролунала позаду неї команда Калібрісто.

Не для того вона прийшла сюди, щоб відступити. Тим більше, коли перемога так близько. Химерниця Зими кинулася в атаку. У неї в арсеналі були приховані дві найнебезпечніші комбінації. Вона застосовувала їх лише кілька разів в сутичках. І жодного разу у тренувальному бою. Тільки коли Дезіре залишалася одна, вона могла попрактикуватися і відточити свою майстерність володіння прийомами з цих комбінацій. Обидві вони добре поєднувалися одна з одною у будь-якій послідовності. І ще жодного разу їй не доводилося застосовувати в поєдинку проти одного ворога одну і ту саму ж комбінацію двічі. Наразі вона використала обидві свої найкращі схеми нападу в атаці на ворога. З однієї плавно випливла інша. Дезіре злегка вигнула брову, коли її суперник, орудуючи лише одним мечем, змогла відбити більшу частину її ударів, ухилитися від ще кількох і якимось незбагненним чином уникнути пари смертельних випадів замаскованих у серії її ударів. Червонява, не даючи Дезіре і секунди на роздуми, перейшла у контратаку. Її меч кружляв і, здавалося, був важчим за звичайний меч Химерниць. Дезіре кілька разів відбивала його так, що меч противника майже торкнувся її обличчя, обдавши силою потоку. Ще через кілька ударів Дезіре відбивала її нападки двома своїми мечами одразу. У бою із цією суперницею необхідно було вкладати в блоки більше сили, ніж вона робила це зазвичай. Червонява відскочила лише на секунду. Щоб посміхнутися і стати у величній позі, яка так і кричала, що вона краща. Дезіре хмикнула. Їхні силові мечі знову схрестилися з новою силою. Карколомні замахи і випади. Сірі очі опинилися навпроти фіолетових. Битву поглядів Дезіре теж не мала наміру програти. Вони дивилися одна на одну і гарчали, кожна намагаючись пересилити свою супротивницю.