Читати книгу - "Війна світів. Фантастичні романи"

говорив. Очевидно, всі бачили прекрасний, майже цілком збережений екземпляр марсіянина, заспиртований в природничо-історичному музеї, і численні малюнки з нього. Фізіологічні ж і анатомічні деталі можуть становити інтерес лише для фахівців.

Важливіше й цікавіше для всієї Землі питання — це можливість нового нападу марсіян. Мені здається, що цьому питанню ми не надали належної уваги. Тепер Марс віддалений від нас, але я думаю, що з наступним протистоянням вони можуть напасти знову. В усякому раві, ми мусимо до того бути готові. Мабуть, можна було б визначити, де саме стоятиме гармата, що посилає на Землю циліндри, і постійно стежити за цією частиною Марса, щоб наступний їхній напад не був несподіванкою.

Перший же циліндр можна знищити динамітом чи артилерійським огнем ще до того, як він охолоне і марсіяни вилізуть із нього, а то ще можна перестріляти їх з гармат, коли відкрутиться покришка. Я вважаю, що невдача першого, раптового нападу позбавила марсіян великої переваги. Певно, вони й самі це зрозуміли.

Лессінг висловив переконливі припущення, що марсія-нам уже пощастило висадитися на Венеру. Сім місяців тому Венера й Марс були на одній прямій із Сонцем, інакше кажучи, Марс був у протистоянні з погляду спостерігача, який би стежив за ним з Венери. Невдовзі на неосвітленій половині планети з’явився яскравий, характерно хвилястий слід, і майже одночасно відбилася така сама хвиляста пляма на фотографії Марсового диска. Придивившись до зображення обох цих явищ, легко помітити, що вони надзвичайно схожі одне на одне.

Та чи загрожує нам небезпека нового нападу, чи ні, усі ці події великою мірою змінили наші погляди на майбутнє людства. Тепер ми знаємо, що наша планета — це не такий уже безпечний для людини притулок. І ми ніколи не здатні передбачити те незриме добро чи лихо, яке може впасти на нас із безмежних просторів усесвіту. Може, той марсіянський напад призначила нам доля, дбаючи про наше добро? Цей напад позбавив нас легковажної віри в майбутнє, яка часто веде до занепаду, він збагатив земну науку, сприяв розвиткові ідей вселюдського єднання! Та й марсіяни з свого боку — може, вони звідти, з безмежного простору, стежили за долею своїх піонерів на Землі і, врахувавши сумний цей досвід, знайшли собі безпечніший об’єкт колонізації на Венері? Та хоч як там не є, а люди, безперечно, ще багато років стежитимуть за Марсом і вогненні стріли летючих зірок ще лякатимуть людський рід.

Після нападу марсіян набагато розширилися розумові обрії людини. До появи циліндра всі гадали, що за межами нашої маленької планети, в глибині космічного простору, життя немає. Тепер ми вже далекозоріші. Якщо марсіяни змогли досягнути Венери, то, очевидно, здатні на це й люди. Коли повільне охолодження Сонця зробить нашу Землю непридатною для життя,— а це коли-небудь станеться, то, може, нитка життя, що почалася тут, перекинеться на іншу планету і вкриє її своєю мережею?

І, може, ми будемо звитяжцями?

В моїй уяві постає невиразне дивне видіння — життя з цього крихітного розсадника сонячної системи повільно розповсюджується по всіх незаселених просторах усесвіту... Але це — далека мрія. Може статися й інше,— що ця перемога над марсіянами тільки тимчасова. Може, не нам, а їм належить майбутнє?

Мушу визнати, що пережиті страшні небезпеки й знегоди породили в мені почуття сумніву й непевності. Буває, сиджу я в своєму кабінеті, пишу при світлі лампи і раптом бачу, як унизу знову корчиться у вогні ось недавно ще зелена долина, відчуваю, що довкола мене будинок порожній і покинутий. Інколи йду по Байфліт-роуд, повз мене проїздять екіпажі, хлопчик-різник з візком, кеб з екскурсантами, промайне робітник на велосипеді, діти квапляться до школи,— і несподівано все це вкриється туманом, стає якимось несправжнім, і я знову з артилеристом скрадаюся крізь спеку та гнітючу тишу. Ночами сниться мені чорний пил, що вкриває мовчазні вулиці й спотворені трупи; вони встають переді мною, пошматовані, обгризені собаками. Вони щось бурмочуть, лютішають, далі розпливаються ці огидні людські подоби,

і я, холодний та розбитий, просинаюся в темряві ночі.

Я їду в Лондон і там на Фліт-стріт та Стренді бачу заклопотані юрби, і мені здається, що це привиди минулого вийшли на вулиці, які я бачив безгомінними й спустошеними, що це розгулюють самі примари мертвого міста, пародія життя у великому гальванізованому трупі.

І якось дивно стояти на Примроз-хілі,—я був там за день до написання цього епілога — і бачити крізь заслону диму й туману невиразне й сизувате громаддя будинків, що губляться в низько навислій імлі, бачити, як люди спокійно гуляють між клумбами, бачити екскурсантів біля мар-сіянської машини, що й досі стоїть там непорушно, чути веселий гамір дітвори і згадувати той час, коли все це лежало перед моїми очима яскраве, оголене й німотне на світанку того останнього великого дня...

Та над, усе дивно — знову тримати в своїй руці руку дружини і згадувати, як ми вважали одне одного загиблими.

ЗМІСТ

Реальний світ великого фантаста Передмова Тамари Денисової . . . . . 5

Машина Часу

Переклав Микола Іванов . . . . . . . . . .17

Острів доктора Моро

Переклав Дмитро Паламарчук . . . . .93

Невидимець

Переклав Микола Іванов

За редакцією Дмитра Паламарчука . 203

Війна світів

Переклав Дмитро Паламарчук . . . . . . 327

ИБ № 549

ГЕРБЕРТ УЭЛЛС Война миров Фантастические романы

Перевод с английского Д. Ф. Паламарчука и Н. А. Иванова

Серия

«Вершины мировой литературы» том 25 (На украинском языке)

Видавництво «Дніпро», Київ, Володимир-ська, 42. Редактор С. А. Коваль. Художник Ю. А. Чеканюк. Художній редактор В. В. Машков. Технічний редактор О. Г. Тализіна. Коректор Г. І. Кривопуск.

Виготовлено на Головному підприємстві республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, Київ, Довженка, 3.

Здано на виробництво 29.ХІІ 1976 р. Підписано до друку 11.V 1977 р. Папір № 3. Формат 84X108'/зі. Фізичн. друк. арк. 14,75. Умовн. друк. арк. 24,78. Обліково-видавн. арк. 26,996. Ціна 2 крб. 31 коп. Замовл. 7—5. Тираж 50 000,

1

Арчібальд Розбері — британський прем’єр у 1894— 1895 рр.

2

Джордж - Г. Дарвін (1845—1912) — англійський астроном і математик, син Чарлза Дарвіна.

3

Вони не люди, вони тварини, котрих ми... (лат.).

4

Канаки - остров’яни з півдня Тихого океану.

5

Соверен — англійська золота монета вартістю одпн