Читати книгу - "Стежка навколо вогню, Лариса Лешкевич"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Даегар відчув докори сумління. Хіба тепер час сперечатися і докучати одне одному?
Він знову сів на ліжко і, відкинувши її густі м'які локони, почав цілувати витончену шию.
– Пробач, квіточко... Я кохаю тебе... – ковзнув долонею по вигину її талії, потім по ніжному вивороту стегна, погладжуючи й пестячи.
Ілма повільно повернулася до нього обличчям і обвила руками його шию.
– Я знаю, що ми не можемо скасувати весілля... Мені здається, що ми все зробили не так, як треба... Я боюся тебе втратити...
– Не бійся, рідна... Після проголошення клятв усе стане простіше. Ми зуміємо побудувати наше життя, зуміємо впоратися з усім, що не дає зараз спокою... Ніхто не дізнається, що з нами сталося...
Даегар обережно обмацував своїми губами її пересохлі губи. Від невгамованого бажання заломило всі м'язи, але він усе ще не наважувався зануритися в цю гарячу солодку глибину.
– Тоді не відкидай мене, – прошепотіла Ілма, притискаючись усім тілом до його оголеного тіла.
І вони забулися, віддавшись у владу одне одного.
Будинок уже прокидався: стукали двері, у коридорах лунали квапливі кроки, неголосні розмови. Крізь прочинене вікно долинав стукіт копит, на подвір'ї розкатисто перегукувалися слуги і конюхи.
Час наближався до полудня, але Ілма і Даегар нічого не бачили і не чули. Вони не могли відірватися одне від одного, розпалюючи одне одного новими пестощами і палали разом. Їхні поцілунки ставали дедалі гарячішими і дедалі відчайдушнішими, немов ця близькість могла стати останньою...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стежка навколо вогню, Лариса Лешкевич», після закриття браузера.