Читати книгу - "Ненавиджу драконів, Тетяна Гуркало"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ага, — знову сказав Ярослав. Навіщо тоді говорити, якщо не знадобляться? Дивно все це.
Впасти в річку і плисти за течією, кудись винесе.
З першою частиною вийшло добре, навіть трохи надто, він примудрився впасти в чужий світ. Тепер залишилося слідувати другій частині. Опиратися цілому світу марно, особливо, коли не знаєш, чому чинити опір слід, а чому й намагатися не варто. Ділити світ на добро і зло безглуздо в будь-якому випадку, а вже робити це у світі, де життя в деяких сферах кардинально відрізняється від звичного — безглуздо вдвічі. Рятувати нікого не просять. На подвиги не женуть. До всього іншого звикнути не складно, особливо людині, яка зуміла прожити майже два десятки років і не розучитися вірити в дива, і в те, що будь-яка людина за будь-яких обставин здатна зробити своє життя цікавим і яскравим. Фаталістом він не був. Підкорити світ і прославитись не мріяв. Сидіти та чекати біля моря погоди не любив. Нове і незвичайне викликало в нього найжвавіший інтерес. Все інше додасться.
Можливо. Якщо трохи пощастить.
Ось тільки зі везінням проблеми, не любить його за щось удача. І коли образити встиг?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ненавиджу драконів, Тетяна Гуркало», після закриття браузера.