Читати книгу - "Я (не) люблю осінь, Літа Най"

 – Ходімо, ти засинаєш.

Ми зайняли одну зі спалень. Здається, у квартирі їх було дві. Я швидко залізла під ковдру, лягаючи набік, а хлопець влаштувався ззаду, міцно притискаючи мене до своїх грудей. Цей день мене добряче виснажив, тому в мене не було сил навіть злякатися цієї близькості або того, що може послідувати за нею. Але ми просто лежали. Я чула розмірене дихання Руслана на моїй потилиці й сама доволі швидко провалилася в сон.